Постанова
Іменем України
17 жовтня 2018 року
м. Київ
справа № 200/21452/15-ц
провадження № 61-18578св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Лесько А. О., Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Сімоненко В. М., Штелик С. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_3,
представник позивача - ОСОБА_4,
відповідач - ОСОБА_5,
представник відповідача - ОСОБА_6,
третя особа - Сьома дніпропетровська державна нотаріальна контора,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_5 на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 жовтня 2016 року в складі судді Єлісєєвої Т. Ю. та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 січня 2017 року в складі колегії суддів: Лаченкової О. В., Варенко О. П., Городничої В. С.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У жовтні 2015 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5, за участю третьої особи - Сьомої дніпропетровської державної нотаріальної контори, про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання права на спадкування за законом разом зі спадкоємцями першої черги спадкування.
Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_7, з яким вона з 1993 року проживала однією сім'єю за адресою: будинок АДРЕСА_1.
Після смерті ОСОБА_7 позивач звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, однак їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на майно у зв'язку з недоведеністю факту проживання однією сім'єю разом з ОСОБА_7 не менше п'яти років до часу відкриття спадщини та в зв'язку з наявністю спадкоємців першої черги.
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 жовтня 2016 року позов задоволено частково.
Установлено факт спільного проживання однією сім'єю ОСОБА_3 та ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, з 01 січня 2004 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 року за адресою: будинок АДРЕСА_1.
Визнано за ОСОБА_3 право на спадкування за законом після смерті ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, разом зі спадкоємцями першої черги спадкування.
У решті позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що протягом тривалого часу позивач опікувалась ОСОБА_7, який не міг самостійно забезпечити свої потреби, допомагала йому.
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 січня 2017 року рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 жовтня 2016 року залишено без змін.
Сервіси для юристів