Постанова
Іменем України
17 липня 2019 року
місто Київ
справа № 299/396/17
провадження № 61-26562св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Олійник А. С., Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Усика Г. І., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , який діє в своїх та інтересах ОСОБА_3 ,
треті особи: Орган опіки та піклування при Виноградівській районній державній адміністрації, приватний нотаріус Виноградівського районного нотаріального округу Стойка Світлана Миколаївна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 17 травня 2017 року у складі судді Трагнюк В. Р. та ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 13 вересня 2017 року у складі колегії суддів: Мацунича М. В., Куштана Б. П., Джуги С. Д.,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
ОСОБА_1 у лютому 2017 року звернувся до суду із позовом до відповідачів про визнання договорів дарування недійсними.
Позивач обґрунтовував заявлені вимоги тим, що у 2012 році між ним та ОСОБА_2 укладено декілька договорів позики, за яким ОСОБА_1 передав відповідачу грошові кошти на загальну суму 68 000, 00 євро, що підтверджується відповідними розписками від 22 серпня 2012 року, 12 вересня 2012 року, 11 жовтня 2012 року, 23 листопада 2012 року, 23 листопада 2012 року і 07 грудня 2012 року. Взяті на себе зобов`язання ОСОБА_2 в добровільному порядку не виконував, у зв`язку із чим у червні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення суми позики. 18 січня 2016 року Переяслав-Хмельницьким міськрайонним судом Київської області постановлено рішення у справі № 373/1522/15-ц про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 боргу в розмірі 1 792 520, 00 грн та 3 648, 20 грн судових витрат, на підставі якого видано відповідний виконавчий лист. 05 квітня 2016 року старшим державним виконавцем відкрито виконавче провадження та винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Під час виконавчого провадження встановлено, що ОСОБА_2 відчужив належні йому на праві власності об`єкти нерухомого майна, а саме: житловий будинок з надвірними спорудами, загальною площею 177, 3 кв. м, на підставі договору дарування від 28 листопада 2014 року № 7429 своєму неповнолітньому сину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; та земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0, 113 га, на підставі договору дарування від 28 листопада 2014 року № 7430. Вважає, що зазначені договори дарування порушують його права, оскільки унеможливлюють повернення суми позики та виконання судового рішення від 18 січня 2016 року у справі № 373/1522/15-ц, так як ОСОБА_2 , діючи умисно і свідомо, намагався уникнути цивільно-правової конфіскації, а відтак, зазначені договори є фіктивними правочинами, у зв`язку із чим на підставі статті 234 ЦК України є недійсними.
Стислий виклад заперечень відповідача
ОСОБА_2 проти позову заперечив, вважав його необґрунтованим та таким, у задоволенні якого необхідно відмовити.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 17 травня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 13 вересня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій обґрунтовувалось тим, що після укладення оспорюваних правочинів відповідне нерухоме майно було зареєстровано за обдарованою особою ОСОБА_3 . Суди визнали безпідставними посилання позивача на постанову Верховного Суду України від 19 жовтня 2016 року за № 6-1873цс16, позаяк обставини зазначеної справи відрізняються від справи, що розглядається. Суди дійшли висновку, що оспорювані договори укладено задовго до ухвалення рішення Переяслав-Хмельницьким міськрайонним судом Київської області про стягнення коштів з ОСОБА_2 . Матеріали справи не містять доказів того, що на момент укладення оспорюваних договорів ОСОБА_1 пред`являв до ОСОБА_2 претензії (вимоги) щодо виконання зобов`язань за договорами позову. Посилання заявника на те, що оспорювані правочини укладено з метою уникнення ОСОБА_2 виконання своїх зобов`язань за договорами позики не підтверджено належними та допустимими доказами та ґрунтуються виключно на припущеннях позивача, які не можуть бути покладені в основу судового рішення.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Сервіси для юристів