Постанова
Іменем України
17 червня 2020 року
м. Київ
справа № 306/2952/14-ц
провадження № 61-35049св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
третя особа - приватний нотаріус Свалявського районного нотаріального округу Закарпатської області Дядюша Олена Олександрівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Свалявського районного суду Закарпатської області у складі судді Вінер Е. А. від 20 грудня 2017 року та постанову апеляційного суду Закарпатської області у складі колегії суддів: Бисага Т. Ю., Собослой Г. Г., Готра Т. Ю.
від 27 березня 2018 року,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до
ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Свалявського районного нотаріального округу Закарпатської області Дядюша О. О., про визнання договорів дарування недійсними внаслідок їх фіктивності.
Позов мотивовано тим, що відповідно до чинного рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 05 серпня 2013 року з
ОСОБА_3 стягнуто грошові кошти у розмірі 91 919,50 грн, судові витрати в розмірі 919,00 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 1 000,00 грн. На теперішній час рішення суду не виконано. Вважає, що укладені між відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_2 договори дарування земельних ділянок, будинку (магазину) АДРЕСА_1 та житлового будинку АДРЕСА_3 , укладені з метою уникнення виконання рішення суду, а тому просить визнати їх недійсними внаслідок фіктивності.
Справа розглядалася судами неодноразово.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Свалявського районного суду Закарпатської області від 20 грудня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано договір дарування будинку (магазину) АДРЕСА_1 , укладений 19 вересня 2013 року між ОСОБА_3 (дарувальник) та ОСОБА_2 (обдарована), посвідчений приватним нотаріусом Свалявського районного нотаріального округу Дядюша О. О. та зареєстрований у реєстрі за № 521, недійсним. Визнано договір дарування земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі АДРЕСА_1 , кадастровий № 2124010100:01:002:0070, укладений 19 вересня 2013 року між ОСОБА_3 (дарувальник) та ОСОБА_2 (обдарована), посвідчений приватним нотаріусом Свалявського районного нотаріального округу Дядюша О. О. та зареєстрованого у реєстрі за № 523, недійсним. Визнано договір дарування житлового будинку АДРЕСА_3 , укладений 21 вересня 2013 року між ОСОБА_3 (дарувальник) та ОСОБА_2 (обдарована), посвідчений приватним нотаріусом Свалявського районного нотаріального округу Дядюша О. О. та зареєстрований в реєстрі за № 593, недійсним. Визнано договір дарування земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) АДРЕСА_1 , кадастровий № 2124010100:01:002:0071, укладений 21 вересня 2013 року між
ОСОБА_3 (дарувальник) та ОСОБА_2 (обдарована), посвідчений приватним нотаріусом Свалявського районного нотаріального округу Дядюша О. О. та зареєстрованого у реєстрі № 595, недійсним.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що дії
ОСОБА_3 (дарувальника) та ОСОБА_2 (обдарованої) під час укладення договорів дарування свідчать про фіктивний перехід права власності на нерухоме майно, а саме будинку (магазину), земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі до доньки з метою приховати це майно від виконання в майбутньому за його рахунок судового рішення про стягнення грошових коштів.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою апеляційного суду Закарпатської області від 27 березня
2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 20 грудня 2017 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону, обставини справи встановлені повно, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів. Доводи ОСОБА_2 про її неповідомлення про час та місце розгляду справи в суді першої інстанції не знайшли свого підтвердження.
Сервіси для юристів