Ухвала КЦС ВП від 16.08.2018 року у справі №2604/29330/12

Постанова

Іменем України

17 квітня 2019 року

м. Київ

справа № 2604/29330/12

провадження № 61-29557св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І., Коротуна В. М., Крата В. І. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

третя особа - орган опіки та піклування Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 17 травня 2017 року у складі судді: Чех Н. А., та постанову Апеляційного суду м. Києва від 04 липня 2018 року у складі колегії суддів: Мараєвої Н. Є., Андрієнко А. М., Заришняк Г. М.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2012 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - орган опіки та піклування Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, про вселення та зобов'язання не чинити перешкоди у користуванні квартирою.

Позовна заява обґрунтована тим, що з 12 вересня 2006 року позивач перебуває в шлюбі з ОСОБА_4, з яким має малолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Власниками квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 та її дочка - ОСОБА_3 та син - ОСОБА_4 Син позивача зареєстрований у вказаній квартирі. У березні 2012 року за спільною згодою власників квартири позивач разом з сином почала постійно проживати у спірній квартирі, у кімнаті, яка за домовленістю власників, відведена її чоловіку та проживали там до 22 вересня 2012 року. Незважаючи на те, що вони з чоловіком є сім'єю, відповідач ОСОБА_2 перешкоджає їм у проживанні у цій квартирі. Це виражалося у непоодиноких випадках нанесення їй тілесних ушкоджень. Останній випадок стався 21 вересня 2012 року. На наступний день, 22 вересня 2012 року, після повернення з роботи разом з сином, позивач не змогла потрапити до квартири, де вони проживали з сином, у зв'язку з тим, що замок на вхідних дверях був змінений. Після чого позивач звернулася до Дніпровського РУГУ МВС України в м. Києві, однак 26 вересня 2012 року отримала постанову про відмову в порушенні кримінальної справи де їй рекомендували звернутися до суду в приватному порядку. З невідомих позивачу причин відповідач ОСОБА_2 категорично проти проживання позивача, її та сина у спірній квартирі. На час звернення з позовом чоловік позивача перебував у слідчому ізоляторі, а тому допомоги не міг.

ОСОБА_1, з урахуванням уточнення позовних вимог, просила: