Постанова
Іменем України
16 січня 2019 року
м. Київ
справа № 199/10302/14-ц
провадження № 61-20266св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І., Коротуна В. М., Курило В. П. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
відповідачі: Дніпропетровська міська рада (третя особа за зустрічним позовом), виконавчий комітет Дніпропетровської міської ради, ОСОБА_2 (позивач за зустрічним позовом), який також діє в інтересах малолітнього ОСОБА_3, ОСОБА_4 (третя особа за зустрічним позовом),
треті особи: комунальне підприємство «Жилсервіс-9» Дніпропетровської міської ради (третя особа за зустрічним позовом), орган опіки та піклування в особі Амур-Нижньодніпровської районної в м. Дніпрі ради (третя особа за зустрічним позовом),
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 23 грудня 2016 року у складі судді Руденко В. В., та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 травня 2017 року у складі колегії суддів Ткаченко І. Ю., Каратаєвої Л. О., Пищиди М. М.,
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Дніпропетровської міської ради, виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, ОСОБА_2, який також діє в інтересах малолітнього ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: комунальне підприємство «Жилсервіс-9» Дніпропетровської міської ради (далі - КП «Жилсервіс-9» Дніпропетровської міської ради ), орган опіки та піклування в особі Амур-Нижньодніпровської районної в м. Дніпрі ради, про визнання права користування житловим приміщенням, визнання незаконним рішенням, визнання недійсним ордеру.
Позов мотивовано тим, що вона, перебуваючи тривалий час у близьких, дружніх відносинах з ОСОБА_5 та ОСОБА_6, на прохання останніх, у 1998 році вселилася до їхньої квартири АДРЕСА_1, та з цього часу проживала в зазначеній квартирі разом з ними. Після смерті ОСОБА_5 у 2000 році позивачка продовжувала проживати у квартирі НОМЕР_1 з ОСОБА_6, вели спільне господарство та жили однією сім'єю. Рішенням суду ОСОБА_6 була визнана недієздатною і позивач була призначена опікуном над нею. Позивач до теперішнього часу проживає в спірній квартирі. Вважає себе такою, що вселилась до наймача квартири як член сім'ї останнього, тому має право користування спірним житловим приміщенням.
Рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 19 лютого 2015 року № 74 видано ордер № 0000000163 від 03 березня 2015 року, яким вирішено питання про надання в користування відповідачу ОСОБА_2 та членам його сім'ї, квартири АДРЕСА_1. Вказане рішення виконавчого комітету порушує права та законні інтереси позивача, як особи, що має право користування цим житловим приміщення, та було винесено з порушенням норм житлового законодавства, оскільки ордер виданий не на вільне житлове приміщення.
Просила визнати за нею право користування житловим приміщенням, квартирою АДРЕСА_1, також визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 19 лютого 2015 року № 74 в частині вирішення питання про надання в користування ОСОБА_2 та членам його сім'ї квартири АДРЕСА_1, визнати недійсним ордер від 03 березня 2015 року № 0000000163, виданий ОСОБА_2 із сім'єю у складі трьох чоловік на право зайняття житлового приміщення - спірної квартири.
У березні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, третя особи: Дніпропетровська міська рада, КП «Жилсервіс-9» Дніпропетровської міської ради, ОСОБА_4, орган опіки та піклування в особі Амур-Нижньодніпровської районної в місті Дніпрі ради, про усунення перешкод у користуванні жилим приміщенням шляхом виселення її без надання іншого жилого приміщення.
Зустрічний позов мотивовано тим, що він та члени його сім'ї дружина та син, були зареєстровані в АДРЕСА_1 з 05 березня 2015 року на підставі ордеру виданого за рішенням Дніпропетровської міської ради від 19 лютого 2015 року за № 74. 03 квітня 2015 року позивачем разом зі співробітниками КП «Жилсервіс-9» ДМР було здійснено вихід до вказаної квартири з метою відкриття дверей квартири, зміни замків, вжиття заходів до забезпечення майна, яке могло знаходитись у житловому приміщенні. Однак, по прибутті до квартири було виявлено, що двері та замки до квартири змінено. Зі слів сусідів було з'ясовано, що у квартирі АДРЕСА_1 проживає позивач по справі. Відповідачем було з'ясовано, що ОСОБА_1 проживає у вказаній квартирі на підставі усної згоди колишніх наймачів, остання в добровільному порядку відмовилась покинути зазначену квартиру. ОСОБА_1 порушує його право користуватись житлом, належним йому за ордером на жиле приміщення - квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а також порушує права користування житлом членам його сім'ї через, що він та його родина вимушені винаймати житло. Просить суд усунути йому перешкоди у користуванні жилим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 шляхом виселення ОСОБА_1 без надання їй іншого жилого приміщення.
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 23 грудня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Сервіси для юристів