Постанова
Іменем України
15 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 213/3533/15-ц
провадження № 61-29350св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Приватне акціонерне товариство «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат»,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» на рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 09 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Бондар Я. М., Барильської А. П., Зубакової В. П.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог, заперечень на позов і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
У вересні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який уточнив у процесі розгляду справи, до Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» (далі - ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат») про стягнення невиплаченої вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку, посилаючись на те, що з 17 січня 1969 року по 01 травня 1988 року та з 26 травня 1989 року він працював на підприємстві відповідача, був звільнений 30 травня 2008 року за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію за статтею 38 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України). При звільненні йому не була виплачена вихідна допомога, передбачена пунктом 6.1 Галузевої угоди гірничо-металургійного комплексу України на 2007-2008 роки (далі - Галузева угода) в розмірі трьох середньомісячних заробітних плат, оскільки він працював на підприємстві більше 20 років. Його середньомісячна заробітна плата перед звільненням становила 3 164,80 грн. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача на свою користь вихідну допомогу при звільненні в розмірі 9 494,40 грн та середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 31 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року в розмірі 31 648 грн.
В запереченні на позовну заяву ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» зазначило, що в день звільнення ОСОБА_1 отримав всі належні йому суми. Відповідно до трудової книжки позивача його безперервний стаж роботи у відповідача на момент звільнення становив 19 років 5 днів, тобто був меншим, ніж 20 років. ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» не є стороною Галузевої угоди і вона не була підписана генеральним директором від імені товариства, яке є самостійною юридичною особою. Таким чином, посилання позивача на наявність у нього права на вихідну допомогу при звільненні в розмірі трьох середньомісячних заробітних плат безпідставні та необґрунтовані. Одноразова вихідна допомога не є заробітною платою в розумінні Закону України «Про оплату праці» та Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5. Крім цього, до спірних правовідносин судом повинен бути застосований тримісячний строк на звернення до суду, який був пропущений позивачем без поважних причин.
Рішенням Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 серпня 2017 року у складі судді Соловйової Л. Я., з урахуванням ухвали цього суду від 19 серпня 2017 року про виправлення описки, в задоволенні позову відмовлено.
Рішення місцевого суду мотивовано тим, що відповідач не підписував Галузевої угоди, тому виконання її умов не є обов`язковим для нього. Колективним договором на підприємстві відповідача була передбачена виплата одноразової вихідної допомоги при виході на пенсію за наявності безперервного стажу роботи на підприємстві не менше 20 років, проте на позивача ця умова колективного договору не розповсюджується, оскільки при звільненні у зв`язку з виходом на пенсію він мав недостатній безперервний стаж.
Сервіси для юристів