Постанова
Іменем України
15 березня 2018 року
м. Київ
справа № 522/12014/16-ц
провадження № 61-1599св17
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),Гулька Б.І., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - комунальна установа «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 16»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 23 лютого 2017 року у складі судді Загороднюка В. І. та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 22 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Кравця Ю. І., Журавльова О. Г., Комлевої О. С.,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом до комунальної установи «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 16» про розірвання трудового договору та зобов'язання вчинити певні дії.
Позовнузаяву мотивовано тим, що 06 січня 2014 року ОСОБА_4 уклала трудовий договір з комунальною установою «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 16» (далі - КУ «ЦПМСД № 16») на невизначений строк і згідно наказу № 21-ОС була прийнята на посаду лікаря-стажиста із загальної практики-сімейної медицини з 08 січня 2014 року з посадовим окладом згідно штатного розкладу.
Відповідно до наказу від 01 червня 2014 року № 109-ОС їїбуло переведено на посаду лікаря загальної практики-сімейного лікаря з посадовим окладом згідно штатного розкладу, але без надбавки за дільничність. Впродовж двох років, з 01 червня 2014 року по 08 червня 2016 року, їй не нараховували зазначену надбавку. Також відповідачем було порушено порядок і умови надання їй щорічних відпусток.
Уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_4 просила зобов'язати відповідача звільнити її з посади лікаря загальної практики-cімейного лікаря шляхом видачі наказу про звільнення на підставі частини третьої статті 38 КЗпП України, зобов'язати відповідача внести в її трудову книжку відповідний запис про звільнення її з посади лікаря загальної практики-сімейного лікаря за частиною третьою статті 38 КЗпП України, згідно поданої заяви від 24 червня 2016 року, стягнути на її користь вихідну допомогу у розмірі, передбаченому колективним договором КУ «ЦПМСД № 16», але не менше тримісячного середнього заробітку, стягнути на її користь середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки, зобов'язати відповідача провести остаточний розрахунок, виплатити належні їй при звільненні суми, видати трудову книжку, копію наказу про звільнення та довідку про заробітну плату за період з 08 січня 2014 року по день звільнення.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 23 лютого 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я України від 25 грудня 1997 року № 367 випускник державного вищого медичного (фармацевтичного) закладу освіти III - IV рівнів акредитації, якому після навчання в інтернатурі присвоєно кваліфікацію лікаря (провізора) - спеціаліста і який працевлаштований на підставі направлення на роботу, вважається молодим спеціалістом протягом трьох років з моменту укладення ним трудового договору із замовником. Пунктом 3 вказаного наказу встановлено, що випускники зобов'язані відпрацювати за місцем призначення не менше, ніж три роки. Працевлаштування позивача до КУ «ЦПМСД №16» відбулося на підставі листа Міністерства охорони здоров'я України від 16 жовтня 2013 року № 11.02-10/50-Р-12906/10787. Доводи позивача щодо порушення КУ «ЦПМСД №16» трудового законодавства є безпідставними.
Сервіси для юристів