Постанова КЦС ВП від 22.03.2018 року у справі №662/642/15ц

Постанова

Іменем України

14 березня 2018 року

м. Київ

справа № 662/642/15-ц

провадження № 61-7972св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Лесько А. О., Пророка В. В., Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Штелик С. П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_2,

відповідач - публічне акціонерне товариство «РайффайзенБанк Аваль»,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області від 14 липня 2016 року у складі судді Тимченко О. В., та рішення апеляційного суду Херсонської області від 25 серпня 2016 року у складі суддів: Базіль Л. В., Кузнєцової О. А., Полікарпової О. М.,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до пункту 4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У квітні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (далі - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданих внаслідок вчинення злочину.

Позов мотивовано тим, що на підставі договору від 11 листопада 2004 року № 3, укладеного між нею та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», 11 серпня 2006 року працівник банку ОСОБА_4 прийняла від ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 6 000 грн, зробивши відповідну відмітку у договорі. При зверненні до банку позивач дізналася, що ці кошти на її рахунок не надходили. Вироком Чаплинського районного суду Херсонської області від 12 березня 2012 року ОСОБА_4 визнано винною і засуджено за їх привласнення. До цього часу банк не повернув кошти, отримані їх працівником при виконанні службових обов'язків, не сплатив компенсацію за знецінення коштів внаслідок інфляції та не відшкодував заподіяну моральну шкоду.

На підставі викладеного, позивач просила стягнути з відповідача шкоду, заподіяну діями працівників банку, у розмірі 6 000 грн, компенсацію за знецінення коштів внаслідок інфляції за період з серпня 2006 року по червень 2015 року у розмірі 14 243 грн та моральну шкоду у розмірі 20 000 грн.

Рішенням Новотроїцького районного суду Херсонської області від 20 серпня 2015 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на користь ОСОБА_2 суму основного боргу у розмірі 6 000 грн, компенсацію за знецінення коштів внаслідок інфляції за період з 11 серпня 2006 року по 08 червня 2015 року - 14 242 грн, а всього - 20 243 грн. У решті позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ці вимоги підлягають задоволенню на підставі частини першої статті 1166 та частини першої статті 1172 ЦК України, у зв'язку із заподіянням позивачу матеріальної шкоди внаслідок викрадення працівниками банку коштів під час виконання ними своїх службових обов'язків.

Рішенням апеляційного суду Херсонської області від 22 жовтня 2015 року рішення районного суду в частині задоволення позовних вимог про стягнення грошових коштів у розмірі 20 243 грн на підставі статті 1166 ЦК України змінено та визнано, що ці вимоги задоволено з підстав, передбачених статей 1066, 625, 599 ЦК України. У решті рішення залишено без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що між сторонами у справі мали місце договірні правовідносини, які регулюються договором банківського рахунку.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 листопада 2015 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» відмовлено у відкритті касаційного провадження.

Постановою Верховного Суду України від 06 квітня 2016 року рішення Новотроїцького районного суду від 20 серпня 2015 року, рішення апеляційного суду Херсонської області від 22 жовтня 2015 року та ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 листопада 2015 року в частині вирішення вимог про стягнення грошових сум на підставі статті 625 ЦК України скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині рішення апеляційного суду Херсонської області від 22 жовтня 2015 року та ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 листопада 2015 року залишено без змін.

Постанова Верховного Суду України мотивована тим, що, враховуючи встановлені судами фактичні обставини, та наявність зобов'язальних відносин між ОСОБА_2 та банком, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з банку суми вкладу у розмірі 6 000 грн на підставі статей 1058 - 1060 ЦК України. В частині вирішення вимог про стягнення грошових сум на підставі статті 625 ЦК України Верховний Суд України виходив з того, що задоволення вказаних позовних вимог на підставі статті 625 ЦК України є передчасним, оскільки зазначена стаття передбачає нарахування процентів та індексу інфляції на суму боргу за весь час прострочення з моменту вимоги кредитора про повернення вкладу. Враховуючи те, що судами не встановлено, коли саме ОСОБА_2 звернулась до банку про повернення банківського вкладу та з якого саме моменту підлягають нарахуванню проценти та індекс інфляції на суму боргу на підставі статті 625 ЦК України, що має важливе значення при вирішенні зазначених позовних вимог, тому Верховний Суд України дійшов висновку про те, що рішення судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій в частині вирішення вимог про стягнення грошових сум на підставі статті 625 ЦК України підлягають скасуванню з направленням справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

У червні 2016 року представник ОСОБА_2, збільшивши позовні вимоги, просив стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 14 243 грн, з яких: 12 935 грн - борг з урахуванням встановленого рівня інфляції за весь час прострочення за період липень 2007 року - листопад 2015 року; 1 440 грн - три відсотка річних від простроченої суми, за вказаний період.

Рішенням Новотроїцького районного суду від 14 липня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено повністю. Стягнуто з ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на користь ОСОБА_2 14 375 грн. Стягнуто з відповідача в дохід держави судовий збір у розмірі 1 378 грн.