Ухвала КЦС ВП від 24.05.2021 року у справі №129/2115/15-ц

Постанова

Іменем України

14 лютого 2018 року

м. Київ

справа № 129/2115/15-ц

провадження № 61-2080св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Журавель В. І., Коротуна В. М., Крата В. І., Курило В. П. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: ОСОБА_2, Гайсинський районний сектор державної міграційної служби України у Вінницькій області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Гайсинського районного суду Вінницької області від 15 вересня 2016 року у складі судді Бондар О. В. та рішення апеляційного суду Вінницької області від 22 листопада 2016 року у складі колегії суддів Іващука В. А., Вавшка В. С., Стадника І. М.,

ВСТАНОВИВ :

У липні 2015 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житлом та скасування реєстрації в житловому будинку.

Позовна заява мотивована тим, що їй на праві власності належить житловий будинок АДРЕСА_1. З 1988 року до 26 липня 2010 року вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_2, який на даний час зареєстрований в її будинку, після розірвання шлюбу він в будинку не проживає, проте не бажає добровільно зніматися з реєстрації у будинку, чим чинить їй перешкоди у користуванні житлом.

Посилаючись на вищевказані обставини, позивач просила суд: визнати, що відповідач втратив право користування належним їй житловим будинком АДРЕСА_1; зобов`язати відповідача протягом семи днів із дня набрання рішенням чинності, здійснити зняття з реєстраційного обліку проживання у зазначеному будинку; у разі невиконання цього обов'язку у зазначений строк здійснити зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_2 Гайсинському районному сектору УДМС України у Вінницькій області.

22 липня 2015 року ОСОБА_1 уточнила свої вимоги, подавши до суду уточнюючу заяву до ОСОБА_2, Гайсинського РС УДМС України у Вінницькій області.

13 листопада 2015 року ОСОБА_1 подала заяву, в якій зменшила свої позовні вимоги та просила: визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням з 27 липня 2010 року та скасувати його реєстрацію в приватному будинку АДРЕСА_1.

07 серпня 2015 року ОСОБА_2 подав зустрічний позов до ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту проживання однією сім'єю, визнання нерухомого майна об'єктом спільної сумісної власності подружжя, поділ спільного сумісного майна, встановлення порядку користування земельною ділянкою подружжя.

Позовна заява мотивна тим, що він та ОСОБА_1 з 11 лютого 1989 року до 2010 року перебували у зареєстрованому шлюбі. До укладення шлюбу ОСОБА_1 належав на праві приватної власності недобудований житловий будинок АДРЕСА_1, загальною площею 80 кв. м. на підставі рішення Гайсинського районного суду від 13 лютого 1984 року. Під час шлюбу зазначений будинок спільними коштами та працею подружжя було добудовано та відремонтовано, в результаті чого його вартість збільшилась.

З урахуванням викладеного просив суд: встановити факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу його та ОСОБА_1 у період з 26 липня 2010 року по червень 2015 року та визнати житловий будинок з господарськими будівлями АДРЕСА_1 об'єктом спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1, поділити житловий будинок згідно варіантів розподілу, визначених судовою будівельно-технічною експертизою, реально виділивши йому на праві спільної часткової власності 1/2 його частину та ОСОБА_1 1/2 частину житлового будинку, а також встановити порядок користування земельною ділянкою площею 0,0725 га пропорційно розміру часток кожного зі співвласників та стягнути з відповідача судові витрати у справі.

Під час розгляду справи ОСОБА_2 уточнив вимоги в частині розподілу житлового будинку та просив провести його розподіл відповідно першого варіанту висновку судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 26 жовтня 2015 року № 1592/1593/1594/1595/15-21.