Постанова
Іменем України
13 грудня 2018 року
м. Київ
справа № 459/295/16-ц
провадження № 61-19401св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І.М. (суддя-доповідач), Висоцької В.С., Пророка В.В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - ОСОБА_5,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4, в інтересах якого діє представник ОСОБА_6, на рішення Апеляційного суду Львівської області від 09 лютого 2017 року в складі суддів: Крайника Н. П., Мельничук О. Я., Савуляка Р. В.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У січні 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер брат позивача ОСОБА_7, після смерті якого відкрилася спадщина на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Він є спадкоємцем майна померлого за законом, однак пропустив встановлений законом строк для подачі заяви про прийняття спадщини, оскільки проживає в іншій країні, спілкувався із покійним вкрай рідко, виключно у телефонному режимі, відтак йому не було відомо про смерть брата. Зазначав, що протягом 2014 року та 2015 року намагався зв'язатися з братом, однак його спроби виявилися марними.
ОСОБА_5, з якою його померлий брат перебував у цивільному шлюбі теж не повідомила його. 30 березня 2015 року позивач направляв в Україну на адресу місця проживання брата телеграму, а 22 квітня 2015 року лист з повідомленням про вручення, однак відповіді не отримав. Про факт смерті брата він дізнався лише у кінці 2015 року. Одночасно йому стало відомо про те, що право на спадкування після смерті ОСОБА_7 отримала ОСОБА_5, а також про те, що на ім'я брата є грошові вклади. На його думку, наведені вище причини є поважними для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
На підставі викладеного, ОСОБА_7 просив встановити йому додатковий строк терміном у три місяці для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті його брата ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 20 жовтня 2016 року (в складі судді: Рудакова Д. І.) позов задоволено.
Визначено ОСОБА_8 додатковий строк - три місяці для подання заяви в нотаріальну контору про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач не був обізнаний про смерть спадкодавця, проживає в іншій державі, державним нотаріусом м. Червоноград повідомлення щодо наявності на його користь заповідального розпорядження на грошові вклади ОСОБА_4 направлялись на адресу, за якою він вже не проживає, тому наявні правові підстави для визнання поважними причини пропуску ним шестимісячного строку для подання до нотаріуса заяви про прийняття спадщини.
Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 09 лютого 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що позивач не надав суду доказів поважності пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини, а причини, наведені ним в обґрунтування позовних вимог не є поважними в розумінні положень статті 1272 ЦК України.
У касаційній скарзі, поданій у квітні 2017 рокудо Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_4, в інтересах якого діє представник ОСОБА_6, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що при ухваленні оскаржуваного рішення апеляційний суд дійшов висновків про його обізнаність про смерть брата у січні 2014 року на підставі неналежних доказів.
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Сервіси для юристів