Постанова
Іменем України
13 травня 2019 року
місто Київ
справа № 638/20871/13-ц
провадження № 61-635св17
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
відповідач - ОСОБА_3 ,
третя особа - ОСОБА_4 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Апеляційного суду Харківської області від 30 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Коваленко І. П., Овсяннікової А. І., Сащенко І. С.,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
У грудні 2013 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення грошової суми, отриманої від продажу квартири, та відшкодування моральної шкоди.
Позивачі на обґрунтування своїх вимог посилалися на те, що між позивачами та відповідачем у 2012 році укладено договір доручення, відповідно до якого ОСОБА_3 уповноважена діяти від їхнього імені у відносинах купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , з подальшим поверненням суми отриманих коштів.
04 вересня 2012 року між ОСОБА_3 та третьою особою ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу цієї квартири, право власності на неї перейшло на користь третьої особи, проте грошей, отриманих від укладеного договору, відповідач власникам квартири не повернула. У зв'язку з цим позивачі просили суд стягнути з ОСОБА_3 на їхню користь суму коштів, отриманих від продажу квартири у розмірі 276 544, 00 грн, з урахуванням встановленого індексу інфляції, 3, 0 % річних, а також відшкодувати моральну шкоду у розмірі 50 000 грн.
Стислий виклад заперечень відповідача
Відповідач відзив на позов не надав.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 30 січня 2015 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 грошові кошти, отримані від продажу квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , у розмірі 276 544, 00 грн та 3, 0 % річних за період з 04 вересня 2012 року до моменту стягнення, нарахованих на залишок суми; 50 000, 00 грн на відшкодування моральної шкоди. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Суд першої інстанції у своїх висновках виходив з того, що позовні вимоги є доведеними та обґрунтованими, той факт, що позивачами втрачено помешкання за відсутності факту повернення грошових коштів, тобто порушено конституційне право на житло з вини відповідача, тому наявні підстави також і для відшкодування моральної шкоди у сумі 50 000, 00 грн.
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 30 листопада 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково. Заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 30 січня 2015 року в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відшкодування моральної шкоди, а також 3, 0 % річних за період з 04 вересня 2012 року до моменту стягнення, нарахованих на залишок суми, скасовано і в цій частині позовних вимог відмовлено. В іншій частині рішення залишено без змін.
Скасовуючи у частині рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції керувався тим, що рішення суду в частині стягнення 3, 0 % річних за період з 04 вересня 2012 року до моменту стягнення, нарахованих на залишок суми, з відповідача на користь позивачів, суд зазначив, що будь-якого розрахунку цієї суми, а також зазначення, за який період підлягає стягненню ця сума, позивачами не надано. В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивачів пояснив, що йому про такі вимоги не відомо і вважав, що такі вимоги позивачів є помилковими. Отже, стягуючи 3, 0 % річних за період з 04 вересня 2012 року до моменту стягнення на залишок суми, суд першої інстанції не зазначив, за який період стягується ця сума, в якому розмірі та виходячи з якого розрахунку, визначивши у рішенні суду цей період таким чином: «з 04 вересня 2012 року до моменту стягнення на залишок суми», тобто на свій розсуд. Щодо скасування рішення суду в частині стягнення відшкодування моральної шкоди суд апеляційної інстанції зазначив, що будь-яких доказів в цій частині позову позивачами відповідно до вимог статті 60 ЦПК України не надано.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Сервіси для юристів