Постанова
Іменем України
13 травня 2019 року
м. Київ
справа № 165/2559/16-ц
провадження № 61-35990св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач ОСОБА_6 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах її неповнолітнього сина ОСОБА_2 ,
відповідачі: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
третя особа - Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Нововолинської міської ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 17 січня 2018 року в складі судді Ушакова М. М. та постанову Апеляційного суду Волинської області від 11 квітня 2018 року в складі колегії суддів: Карпук А. К., Киці С. І., Здрилюк О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У травні 2016 року ОСОБА_6 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 , звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про вселення в житлове приміщення та усунення перешкод у користуванні житлом.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначила, що разом із неповнолітнім ОСОБА_2 , 2003 року народження , зареєстрована у квартирі АДРЕСА_1 . У цій квартирі була зареєстрована та проживала до дня смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1, її матір - ОСОБА_7 Крім позивачів, у квартирі зареєстровані та проживають ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5
Ще при житті матері, у лютому 2001 року, за заявою ОСОБА_3 , за згодою усіх повнолітніх осіб, що зареєстровані в квартирі, житловою комісією Житлово-комунального підприємства № 1 Житлово-комунального об`єднання Нововолинської міської ради розподілено особові рахунки. ОСОБА_3 визнано наймачем приміщення площею 20,35 кв. м, а її матір ОСОБА_7 - наймачем приміщення загальною площею 26,85 кв. м у квартирі АДРЕСА_1 . Кожен із квартиронаймачів оплачував житлово-комунальні послуги за ту площу, квартиронаймачем якої був.
Позивач зазначає, що ніколи не втрачала інтересу до цього житла, у ньому знаходяться її та покійної матері речі та меблі, до сьогоднішнього дня оплачує житлово-комунальні послуги. Проте після смерті матері відповідачі змінили замок на вхідних дверях, позбавивши її доступу до квартири.
Враховуючи наведене, позивач просила суд вселити її разом із неповнолітнім сином у квартиру АДРЕСА_1 та зобов`язати відповідачів не чинити перешкод у користуванні житлом.
У вересні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_6 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
В обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_3 зазначив, що ОСОБА_6 більше 10 років не проживає за вказаною адресою, а тому втратила право на житло.
Враховуючи наведене, ОСОБА_3 просив визнати ОСОБА_6 такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1 .
Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.
Повний текстCopyright © 2014-2024 «Протокол». Всі права захищені.