Ухвала КЦС ВП від 02.07.2019 року у справі №761/12145/17

Постанова

Іменем України

13 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 761/12145/17

провадження № 61-11495св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Фаловської І. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Некрилов Костянтин Юрійович,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 16 січня 2019 року у складі судді Притули Н. Г. та постанову Київського апеляційного суду від 17 квітня 2019 року у складі колегії суддів: Невідомої Т. О., Борисової О. В., Пікуль А. А.

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Некрилов Костянтин Юрійович, про визнання договору дарування удаваним правочином,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з вищевказаним позовом, який змінив у процесі розгляду справи, посилаючись на те, що 30 липня 2005 року між ним та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб, під час перебування в якому вони накопичували кошти на придбання житла у місті Києві, зокрема шляхом продажу квартири, яка належала йому на праві власності та була придбана ним до шлюбу.

Придбавши у 2010 році 68/100 частин квартири АДРЕСА_1 вони одразу зареєстрували своє місце проживання за цією адресою. Приблизно через рік ОСОБА_2 почала проживати окремо, а тому про розірвання шлюбу заочним рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 14 червня 2012 року йому відомо не було, як і про те, що його визнано таким, що втратив право користування квартирою на підставі заочного рішення від 27 травня 2013 року.

Про дані обставини він дізнався лише в 2014 році.

Під час вирішення питання про поділ майна йому стало відомо про те, що купівля квартири була оформлена як договір дарування, а тому вважає даний договір удаваним.

Враховуючи викладене, ОСОБА_4 просив: визнати удаваним правочином договір дарування частини квартири від 12 липня 2010 року, за яким ОСОБА_2 отримала у дар 68/100 частин квартири АДРЕСА_1 ; встановити, що 12 липня 2010 року було укладено договір купівлі-продажу квартири, за яким ОСОБА_2 придбала 68/100 квартири АДРЕСА_1 .