Головна Сервіси для юристів База рішень" Протокол " Постанова КЦС ВП від 03.01.2019 року у справі №188/227/16-ц

Постанова КЦС ВП від 03.01.2019 року у справі №188/227/16-ц

10.06.2020
Автор:
Переглядів : 133

Постанова

Іменем України

12 грудня 2018 року

місто Київ

справа № 188/227/16-ц

провадження № 61-3149св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Стрільчука В. А.,

суддів: Карпенко С. О., Погрібного С. О. (суддя-доповідач), СтупакО.В., УсикаГ.І.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_3,

відповідачі: ОСОБА_4, ОСОБА_5, Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональний брокерський дім «Фаворит», Регіональний сервісний центр в Дніпропетровській області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 листопада 2016 року у складі колегії суддів: Посунся Н. Є., Баранніка О. П., Максюти Ж. І.,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2016 року ОСОБА_3 (до моменту звернення до суду із позовом - ОСОБА_6) звернулася до суду з позовом до відповідачів: ОСОБА_4, ОСОБА_5, Відокремлений підрозділ № 18 Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональний брокерський дім «Фаворит», Регіональний сервісний центр в Дніпропетровській області Територіальний сервісний центр 1247 м. Павлограда, у якому просила визнати недійсним договір купівлі-продажу автомобіля, що є відноситься до спільного сумісного майна подружжя.

Позивач обґрунтовувала заявлені вимоги тим, що з ОСОБА_4 вона одружилася 12 листопада 2005 року. 02 грудня 2008 року сторонами придбано автомобіль марки ВАЗ 21104, рік випуску 2008, № кузова НОМЕР_2, колір чорний. У грудні 2015 року позивач звернулася до суду із заявою про поділ спільного майна подружжя, після чого їй стало відомо, що 10 жовтня 2015 року ОСОБА_4 без її згоди відчужив автомобіль за договором купівлі-продажу ОСОБА_5, його рідній сестрі. Позивач зазначає, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Правочин з відчуження автомобіля виходить за межі дрібного побутового. Таким чином, враховуючи, що відчуження спірного автомобіля відбулося без її письмової згоди, позивач просила суд визнати правочин щодо відчуження автомобіля недійсним.

Рішенням Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 15 червня 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції обґрунтовувалось тим, що законодавством України не передбачено обов'язкового нотаріального посвідчення договору

купівлі-продажу автомобіля. Вважати автомобіль цінним майном відсутні підстави. Договір купівлі-продажу автомобіля не підлягає державній реєстрації відповідно до положень статті 210 ЦК України. Також суд першої інстанції взяв до уваги, що відповідно до правового висновку, викладеного Верховним Судом України у постанові від 08 квітня 2015 року у справі № 6-7цс15, законодавством не встановлено недійсності правочину при відчуженні спільного сумісного майна подружжя без письмової згоди одного з подружжя, а тому при розгляді спорів про поділ цінного спільного майна та визнання недійсними правочинів з відчуження такого без письмової згоди одного з подружжя, за умови наявності іншої згоди, суди мають виходити з права одного з подружжя на відповідну компенсацію вартості майна, відчуженого не в інтересах сім'ї.

Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 листопада 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено. Рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 15 червня 2016 року скасовано. Судом визнано недійсним договір купівлі-продажу автомобіля марки ВАЗ 21104, 2008 року випуску, шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, колір чорний, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, оформлений довідкою-рахунком від 10 жовтня 2015 року НОМЕР_3.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції керувався тим, що оспорюваний договір купівлі-продажу спірного транспортного засобу оформлено з порушенням вимог частини третьої статті 65 СК України, оскільки продаж автомобіля відбувся без письмової згоди позивача, яка є його співвласником. Зазначене відповідно до статті 215 ЦК України є недодержанням стороною вимог, встановлених частиною першою статті 203 ЦК України, з огляду на що правочин не може вважатися правомірним, а тому рішення суду першої інстанції є таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального закону і підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення про задоволення позову.

У касаційній скарзі, поданій у грудні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_4 просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга обґрунтовувалась тим, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права. Заявник зазначив, що суди не встановили, кому належить спірний автомобіль на час розгляду справи, незважаючи на те, що ОСОБА_5 надала пояснення, що автомобіль нею був відчужений іншій особі. Також суд апеляційної інстанції не взяв до уваги правові висновки, викладені Верховним Судом України у постанові від 08 квітня 2015 року у справі № 6-7цс15, за якими законодавством не встановлено недійсності правочину при відчуженні спільного сумісного майна подружжя без письмової згоди одного з подружжя, а тому при розгляді спорів про розподіл цінного спірного майна та визнання недійсними правочинів з відчуження такого без письмової згоди одного з подружжя, за умови наявності іншої згоди, суди мають виходити з права одного з подружжя на відповідну компенсацію вартості майна, відчуженого не в інтересах сім'ї.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 лютого 2017 року відкрито касаційне провадження у справі, ухвалою від 30 жовтня 2017 року справу призначено до судового розгляду.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що набрав чинності 15 грудня 2017 року, далі - ЦПК України) судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст