Ухвала КЦС ВП від 15.07.2019 року у справі №713/1548/18

Постанова

Іменем України

12 березня 2020 року

м. Київ

справа № 713/1548/18

провадження № 61-12099св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Калараша А. А. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Штелик С. П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Акціонерне товариство «Укрсоцбанк»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за касаційною скаргоюОСОБА_1 на рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 14 лютого 2019 року у складі судді Пилип`юка І. В. та постанову Чернівецького апеляційного суду від 08 травня 2019 року у складі колегії суддів: Височанська Н. К., Владичана А. І., Лисака І. Н.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (далі - АТ «Укрсоцбанк», Банк) про захист прав споживача та визнання недійсним кредитного договору.

Позовна заява мотивована тим, що 08 грудня 2006 року між ним та Банком було укладено договір кредиту № 334, згідно якого кредитор надав йому у тимчасове користування на умовах забезпеченості повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в розмірі 70 000,00 доларів США, зі сплатою 13 % річних та надано графік погашення суми основної заборгованості з кінцевим терміном повернення заборгованості по кредиту до 07 грудня 2021 року. Кредит надано на споживчі цілі.Вказував, що свої обов`язки за кредитним договором виконував добросовісно, своєчасно вносив платежі в розмірі відповідно до умов договору. Однак у січні 2009 року він дізнався, що Банк без укладення з ним додаткової угоди до договору кредиту, не повідомивши його, в односторонньому порядку з 08 грудня 2008 року підвищив відсоткову ставку за договором з 13 % річних до 16 % річних. Вказував, що працівники Банку не захотіли взяти в нього гроші для сплати основного боргу за кредитом поки він не сплатить їм 16% річних. Протягом 2009 року він неодноразово звертався до відповідача, Національного банку України із зверненнями з приводу неправомірних дій відповідача щодо підвищення відсоткової ставки та ненадання йому відповідей на його звернення до керівництва Вижницького відділення АКБ «Укрсоцбанк», однак жодної відповіді від них не отримав. 16 липня 2009 року після його остаточного переконання в недоцільності листування з банками (відділеннями) він відповідно до вимог пункту 6.2 договору кредиту звернувся із заявою до судді Третейського суду постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків ОСОБА_2 , однак відповіді не не отримав, тому подав до суду позов, вважаючи дії банку відносно збільшення в односторонньому порядку відсоткової ставки за договором кредиту №334 від 08.12.2006 року незаконними та такими, що порушують його права, встановлені законодавством України. Ухвалою суду від 31 серпня 2009 року залишено без розгляду цивільну справу за його позовом через наявність третейського застереження в договорі кредитування. Вказував, що потім він подав позовну заяву до Третейського суду про порушення прав споживача, визнання недійсним та скасування договору кредиту від 08 грудня 2006 року № 334, але в частині розгляду позову про порушення прав споживача було відмовлено, оскільки це відноситься до компетенції судів загальної юрисдикції. Рішенням Третейського суду від 03 березня 2010 року в задоволенні позову відмовлено. Рішенням Третейського суду від

16 грудня 2015 року у справі № 858/15 задоволено частково позов ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та стягнуто з боржника на користь Банку заборгованість за кредитним договором у розмірі 330 656,61 грн.

У позовній заяві позивач також наголошував на тому, що жодна з подій вказаних у пункті 2.3.1 договору кредиту не настала, тому збільшивши в односторонньому порядку відсоткову ставку по кредиту до 16 % річних, Банк порушив норми статті 525 ЦК України.Звертав увагу на те, що підвищуючи в односторонньому порядку відсоткову ставку, Банк також не надав йому розрахунку значення цієї процентної ставки, нового графіку платежів за кредитним договором або суму щомісячного платежу, чим порушив норми статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» та пункти 3.1, 3.2, 3.3, 3.5 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління НБУ №168 від 10.05.2007 року, яка зареєстрована Мінюстом України за №541/13808 від 25.05.2007 року. Вказував, що бездіяльність Банку є агресивною і такою, що порушує його права споживача, що є підставою для розірвання договору відповідно пункту 4 частини четвертої статті 19 Закону України «Про захист прав споживачів». Зазначає про те, що Банк продовжує його тероризувати погрожуючи судом. Крім того, у письмовій вимозі до нього про усунення порушень від 26 вересня 2017 року Банк вказав, що він має перед ним кредитну заборгованість у розмірі

177 223,09 доларів США, що й спонукало його звернутись до суду. Звертав увагу суду на те, що про збільшення відповідачем відсотків в односторонньому порядку він дізнався з листа від 21 січня 2009 року, а в серпні 2009 року звернувся до Вижницького районного суду із позовом про оскарженням дій відповідача по підвищенню відсоткової ставки, однак ухвалою Вижицького районного суду Чернівецької області від 31 серпня 2009 року у справі № 2-806/09 його позов було залишено без розгляду. В подальшому в 2010, 2013, 2015 роках він звертався до Третейського суду, але відповіді не отримав. За таких обставин вважає, що строк на звернення до суду з цим позовом ним пропущено з поважних причин.