Постанова
Іменем України
11 липня 2018 року
м. Київ
справа № 495/1933/15-ц
провадження № 61-14038св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Стрільчука В. А. (суддя-доповідач),
суддів: Карпенко С. О., Кузнєцова В. О., Погрібного С. О., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2, яка діє в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 на рішення Апеляційного суду Одеської області від 12 травня 2016 року у складі колегії суддів: Панасенкова В. О., Драгомерецького М. М., Громіка Р. Д.,
ВСТАНОВИВ :
19 березня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, яка діє в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_3, про стягнення боргу за договором позики із спадкоємця, посилаючись на те, що 15 жовтня 2012 року ОСОБА_5 отримав від нього в борг грошові кошти в сумі 220 тис. грн, про що власноруч написав розписку. Заставою грошової позики були земельні ділянки загальною площею 10,69 га. 15 жовтня 2012 року ОСОБА_5 склав заповіт, яким заповів йому чотири земельні ділянки, розташовані на території Карналіївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 помер, не повернувши позичені грошові кошти. Про відкриття спадщини ніхто із спадкоємців ОСОБА_5 його не повідомив. 24 жовтня 2014 року він звернувся до приватного нотаріуса Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Макогончук Н. В. із заявою про прийняття спадщини, а 16 лютого 2015 року - із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Однак листом від 16 лютого 2015 року № 33/02-14 приватний нотаріус повідомила його про те, що видати йому свідоцтво не має можливості, так як є спадкоємець - малолітня донька померлого ОСОБА_5 - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка має право на обов'язкову частку. Таким чином, тільки 16 лютого 2015 року він як кредитор спадкодавця дізнався про те, що є спадкоємці, які прийняли спадщину після померлого ОСОБА_5 і до яких він може пред'явити вимоги про повернення боргу за розпискою. Враховуючи викладене, просив стягнути з ОСОБА_2, яка діє в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_3, суму боргу в розмірі 220 тис. грн за невиконання спадкодавцем ОСОБА_5 грошового зобов'язання та витрати зі сплати судового збору в сумі 2 200 грн.
Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 01 березня 2016 року у складі судді Загороднюка В. І. в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач пред'явив вимогу до спадкоємця, яка прийняла спадщину, з порушенням строків, установлених статтею 1281 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), що є підставою для відмови в позові.
Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 12 травня 2016 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_7 задоволено частково. Рішення Приморського районного суду міста Одеси від 01 березня 2016 року скасовано і ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову. Стягнуто з ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_3, на користь ОСОБА_1 борг за договором позики в розмірі 220 тис. грн та витрати зі сплати судового збору в сумі 4 620 грн, в межах вартості спадкового майна, одержаного у спадщину ОСОБА_3, у розмірі, який відповідає її частці у спадщині.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що відповідачу було відомо про наявність у ОСОБА_5 боргу, оскільки договір позики був укладений 15 жовтня 2012 року, тобто під час її перебування у шлюбі із спадкодавцем. ОСОБА_2 не повідомила позивача про бажання звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини в інтересах дитини. Сукупність фактів та послідовність поведінки ОСОБА_2 свідчить про свідоме ухилення від виконання зобов'язань за договором позики. Та обставина, що позивач ОСОБА_1 був присутній на похованні ОСОБА_5, не може свідчити про його обізнаність щодо наявності спадкоємця першої черги за законом - малолітньої дитини. Суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 доведено порушення відповідачем його права на повернення йому спадкоємцем боргу за договором позики. Позивач не пропустив річний строк пред'явлення вимоги до спадкоємця, тому його права підлягають судовому захисту.
Сервіси для юристів