Постанова
Іменем України
11 квітня 2018 року
м. Київ
справа № 392/585/16-ц
провадження № 61-4514св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої палати Касаційного цивільного суду у складі:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Лесько А. О., Мартєва С. Ю., Фаловської І. М., Штелик С. П. (суддя-доповідач)
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача - ОСОБА_2,
відповідач - Державне підприємство «Східний гірничо-збагачувальний комбінат»,
представник відповідача - НаконечнаОльга Ігорівна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в особі представника - ОСОБА_4, на рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 02 серпня 2016 року у складі судді Кавун Т. В. та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 28 вересня 2016 року у складі колегії суддів: Мурашка С. І., Франко В. А., Чельник О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України (далі - Цивільний процесуальний кодекс України), у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (далі - ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат») про стягнення з відповідача 90 тис. грн на відшкодування моральної шкоди.
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що понад 18 років він працював на Смолінській шахті ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» прохідником підземним. Знаходячись під впливом шкідливих факторів у нього виникли захворювання, які згідно висновку лікарсько-експертної комісії спеціалізованого профпатологічного лікувально-профілактичного закладу про наявність професійного характеру захворювання визнано професійними. Згідно висновку медико-соціальної експертної комісії (далі - МСЕК) йому встановлено 60 % втрати працездатності та встановлено 3 групу інвалідності. Через професійні хвороби та втрату працездатності він переживає моральні страждання, які пов'язані з тим, що він постійно відчуває біль у суглобах, обмежений в русі, постійно перебуває на лікуванні, не має змоги реалізувати себе за своєю улюбленою професією, став інвалідом у 42 роки, а тому просить суд стягнути 90 тис. грн завданої йому моральної шкоди у зв'язку з пошкодженням здоров'я при виконанні трудових обов'язків.
Рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області
від 02 серпня 2016 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що на підставі договору № 18/3 від 25 березня 2015 року, який укладений між учасниками даної справи, ОСОБА_1відшкодовано моральну шкоду завдану внаслідок отриманого ним професійного захворювання в сумі, яку погоджено сторонами договору, у зв'язку з чим підстави для задоволення позову відсутні.
Ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 28 вересня 2016 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 відхилено. Рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 02 серпня 2016 року залишено без змін.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону, обставини справи встановлені повно, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Сторонами досягнуто домовленості щодо порядку та розміру відшкодування моральної шкоди, завданої позивачу внаслідок отримання професійних захворювань, що підтверджується відповідним договором про відшкодування моральної шкоди. Ураховуючи отримання позивачем на виконання умов указаного договору 1 тис. грн на відшкодування моральної шкоди, висновок про недоведеність позивачем факту порушення його прав, виходячи із завдань цивільного судочинства, визначених статтею 1 ЦПК України, є обґрунтованим.
Сервіси для юристів