Постанова
Іменем України
10 грудня 2018 року
м. Київ
справа № 319/1669/16-ц
провадження № 61-33115св18
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Олійник А. С. (суддя-доповідач), Кузнєцова В.О., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - ОСОБА_5,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Апеляційного суду Запорізької області від 25 липня 2017 року у складі колегії суддів: Подліянової Г. С., Кочеткової І. В., Кримської О. М.,
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення боргу за борговою розпискою.
В обґрунтування позову вказав, що 27 грудня 2012 року він позичив відповідачу грошові кошти у розмірі 75 120,00 грн, які останній зобов'язувався повернути до 01 січня 2014 року. 21 січня 2013 року ОСОБА_5 додатково взяв у борг у ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 33 000,00 грн, тому загальна сума позики склала 108 120,00 грн. Зобов`язання за договором позики оформлено борговою розпискою, власноруч складеною та підписаною ОСОБА_5
У зв'язку з тим, що відповідач не виконав свої договірні зобов'язання за договором позики, позивач просив суд стягнути з відповідача на користь позивача 211 705,42 грн у рахунок сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 9 730,80 грн трьох процентів річних, відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а всього 221 436,22 грн.
Рішенням Куйбишевського районного суду Запорізької області від 27 лютого 2017 року в позові відмовлено.
Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 боргові зобов`язання виникли не з договору позики грошових коштів, оскільки фактично грошові кошти позикодавцем боржнику не передавалися, а з іншого правочину, тому позовні вимоги щодо стягнення грошових коштів на підставі статей 625, 1049 ЦК України не підлягають задоволенню.
Рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 25 липня 2017 року рішення Куйбишевського районного суду Запорізької області від 27 лютого 2017 року скасовано. Ухвалено нове рішення про задоволення позову. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 заборгованість за договором позики з урахуванням індексу інфляції, трьох процентів річних у розмірі 221 436,22 грн. Вирішено питання про розподіл судового збору.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення, апеляційний суд виходив з того, що розписка ОСОБА_5 має умови отримання позичальником від позикодавця у борг визначеної грошової суми із зобов'язанням щодо її повернення у визначений строк, тому є документом, що підтверджує боргове зобов'язання. Під час розгляду справи апеляційним судом відповідач підтвердив, що 20 січня 2013 року ним отримано від позивача додаткову суму коштів, що свідчить про боргові зобов'язання між сторонами у сумі 108 120,00 грн. Відповідач не спростовував розрахунок заборгованості, наданий позивачем щодо нарахування трьох процентів річних та інфляційної складової боргу згідно із статтею 625 ЦК України.
У серпні 2017 року ОСОБА_5 звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на рішення суду апеляційної інстанції, у якій просить скасувати рішення Апеляційного суду Запорізької області від 25 липня 2017 року та залишити в силі рішення Куйбишевського районного суду Запорізької області від 27 лютого 2017 року.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_5
У травні 2018 року вказану справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що судом апеляційної інстанції не з'ясовано правову природу оспорюваного договору, неправильно застосовано положення статей 625, 1049, 1050 ЦК України, які не регулюють спірні правовідносини між сторонами у справі.
ОСОБА_5 грошові кошти у ОСОБА_4 не брав, однак 27 грудня 2012 року та 20 січня 2013 року придбав у позивача посівний матеріал (насіння соняшнику, кукурудзи, а також засоби захисту рослин) з відстрочкою платежу до осені, оформивши правовідносини борговою розпискою на суму отриманої продукції.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судом касаційної інстанції встановлено, що оскаржуване судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують з огляду на таке.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 27 грудня 2012 року ОСОБА_5 складено розписку, зі змісту якої вбачається, що він взяв у борг у ОСОБА_4 суму коштів у розмірі 75 220,00 грн зі строком повернення до 01 січня 2014 року. Про факт отримання коштів згідно із вказаною розпискою свідчить підпис ОСОБА_5
Сервіси для юристів