Ухвала КЦС ВП від 03.10.2018 року у справі №750/10171/16-ц

Постанова

Іменем України

10 жовтня 2018 року

м. Київ

справа № 750/10171/16-ц

провадження № 61-18819св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Лесько А. О., Пророка В. В., Сімоненко В. М., Фаловської І. М. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 06 квітня 2017 року в складі колегії суддів: Скрипки А. А., Лакізи Г. П., Харченко Д. В.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок залиття квартири.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 є квартиронаймачем у малосімейному гуртожитку кімнати АДРЕСА_2. Вказував, що 03 липня 2016 року приміщення вказаної квартири було залито водою з вини відповідача, який також мешкає у вказаному гуртожитку поверхом вище, і є квартиронаймачем кімнати НОМЕР_1. Позивач вказував, що згідно з актом від 03 липня 2016 року у малосімейному гуртожитку по АДРЕСА_2 в кімнаті НОМЕР_1, квартиронаймачем якої є ОСОБА_2, сталась аварія на системі холодного водопостачання, що призвело до залиття помешкання у кімнаті НОМЕР_2. Причиною залиття, аварії, у вказаному акті зазначено - розрив шланга на кухні у кімнаті НОМЕР_1. Вважаючи, що затоплення його кімнати сталося з вини відповідача, ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом своїх прав .

На підставі викладеного ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача на його користь 35283,70 грн відшкодування майнової шкоди, з яких: 22223,70 грн вартість відновлювального ремонту, 10 000 грн відшкодування вартості пошкодженого кухонного гарнітура, 3 060 грн в рахунок відшкодування витрат за проведення експертного дослідження, 5 000 грн в рахунок відшкодування витрат на правову допомогу.

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 23 січня 2017 року (в складі судді Жука М. І.) позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 25 283,70 грн. У задоволенні позовних вимог у іншій частині відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідач не здійснював належного контролю за справністю приладів холодного водопостачання свого помешкання, що призвело до залиття внаслідок аварії з його вини кімнати позивача, тому ОСОБА_2 повинен нести цивільно-правову відповідальність за заподіяні позивачу матеріальні збитки у розмірі відповідно до висновку судового експерта від 06 серпня 2016 року, а також відшкодувати позивачу витрати на проведення експертного дослідження. Крім того, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача відшкодування вартості пошкодженого кухонного гарнітура, оскільки позивач не надав належних та допустимих доказів пошкодження вказаного майна.

Рішенням Апеляційного суду Чернігівської області від 06 квітня 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що матеріали справи не містять доказів наявності вини відповідача у заподіянні майнової шкоди позивачу. Апеляційний суд також зазначив, що місцевий суд не врахував того, що гуртожиток по АДРЕСА_1 є приватною власністю Публічного акціонерного товариства «Чернігівоблбуд» (далі - ПАТ «Чернігівоблбуд») та перебуває на обслуговуванні його Дочірнього підприємства «Соціально-побутове управління» (далі - ДП «Соціально-побутове управління») ПАТ «Чернігівоблбуд». Відповідно до довідки ДП «Соціально-побутове управління» ПАТ «Чернігівоблбуд» від 12 грудня 2016 року № 120 труби та сантехнічне обладнання кімнати відповідача обслуговуються даним підприємством та знаходяться у задовільному стані. Враховуючи вказане, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для відповідальності відповідача на підставі статті 1166 ЦК України.

У касаційній скарзі, яка подана до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у травні 2017 року, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не врахував того, що актом про залиття, аварію, що трапилась на системі холодного водопостачання від 03 липня 2016 року встановлено, що причиною залиття є розрив шланга на кухні в кімнаті НОМЕР_1, а також те, що у зв'язку із розривом шлангу було заподіяно ушкодження житловому приміщенню ОСОБА_1 Вказаний доказ підтверджує факт наявності вини відповідача у завданні майнової шкоди позивачу.

У серпні 2017 року ОСОБА_2 подав відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що рішення апеляційного суду є законним та справедливим. Зазначав, що місцевий суд помилково взяв до уваги висновок судового експертавід 06 серпня 2016 року, оскільки вказане досліджено було проведено за ініціативою позивача поза межами цієї цивільної справи.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною другою статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.