Постанова
Іменем України
10 жовтня 2018 року
місто Київ
справа № 398/4514/15-ц
провадження № 61-20061св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Стрільчука В. А.,
суддів: Кузнєцова В. О., Погрібного С. О. (суддя-доповідач), СтупакО.В., УсикаГ.І.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит»,
відповідачі: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 29 листопада 2016 року у складі колегії суддів: Чорнобривець О. С., Потапенка В. І., Суржика М. М., а також касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Олександрівського міськрайонного суду Кіровоградської області від 26 липня 2016 року у складі судді Ковальової О. Б. та рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 29 листопада 2016 року у складі колегії суддів: Чорнобривець О. С., Потапенка В. І., Суржика М. М.,
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» (далі - ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», банк) 08 вересня 2015 року звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6 про солідарне стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а також з ОСОБА_3 та ОСОБА_6 заборгованості за кредитним договором від 12 вересня 2008 року № 9/PVN-6-09-08 в розмірі 772 585, 59 грн.
Позивач обґрунтовував заявлені вимоги тим, що 12 вересня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» (далі - ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит»), правонаступником якого є ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», та ОСОБА_3 укладений кредитний договір № 9/PVN-6-09-08, за умовами якого банк надав позичальнику в тимчасове користування на умовах забезпеченості, повторності, строковості, платності кредитні ресурси в сумі 26 100, 00 дол. США, зі сплатою 17, 00 % річних строком до 11 вересня 2018 року.
На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 12 вересня 2008 року укладено два договори поруки № 9/PVN6-n1 та № 9/PVN6-n2 між банком та ОСОБА_4, а також між банком та ОСОБА_5, які зобов'язалися відповідати перед банком у повному обсязі за своєчасне та повне виконання ОСОБА_3 зобов'язань за кредитним договором від 12 вересня 2008 року № 9/PVN6-09-08. У випадку невиконання зобов'язань за кредитним договором та договором поруки відповідачі відповідають як солідарні боржники (пункти 2.1 договорів поруки).
Банк виконав свої зобов'язання, надавши позичальнику кредитні кошти в повному обсязі, проте ОСОБА_3 неналежним чином виконував умови договору, станом на 16 липня 2015 року мав заборгованість за кредитним договором в сумі 751 988, 60 грн, з яких: 14 118, 66 дол. США, що становило 312 125, 20 грн, - сума строкової заборгованості за основним боргом кредиту; 3 094, 31 дол. США, що становило 68 406, 78 грн, - сума простроченої заборгованості за основним боргом кредиту; 373, 90 дол. США, що становило 8 265, 99 грн, - сума строкової заборгованості за відсотками; 3 715, 69 дол. США, що становило 82 143, 79 грн, - сума простроченої заборгованості за відсотками; 301 643, 83 грн - пеня.
Як на правові підстави позову банк посилався на правила статей 11, 14, 15, 16, 525, 526, 542, 543, 554, 610, 611, 612, 1048, 1049, 1054 ЦК України.
Рішенням Олександрівського міськрайонного суду Кіровоградської області від 26 липня 2016 року позов ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» задоволено частково, судом стягнуто солідарно із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 згідно з договором поруки від 12 вересня 2008 року № 9/PVN6-n1 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість за кредитним договором від 12 вересня 2008 року № 9/PVN6-09-08 - в сумі 500 941, 76 грн, а також по 725, 03 грн з кожного - на відшкодування сплаченого судового збору. Також судом стягнуто солідарно із ОСОБА_3 та ОСОБА_5 згідно з договором поруки від 12 вересня 2008 року № 9/PVN6-n2 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість за кредитним договором від 12 вересня 2008 року № 9/PVN6-09-08 - в сумі 500 941, 76 грн, а також по 725, 03 грн з кожного - на відшкодування сплаченого судового збору.
Рішення суду першої інстанції обґрунтовувалось тим, що ОСОБА_3, підписуючи кредитний договір, підтвердив, що він ознайомлений з його умовами та погоджується із ними. Уклавши кредитний договір та приступивши до його виконання, сторони підтвердили, що цей договір відповідає їх внутрішній волі та спрямований на реальне настання наслідків, що були ним обумовлені. Зростання курсу долара США як валюти кредиту, за загальним правилом, саме по собі не є підставою для визнання недійсними кредитного договору, договору поруки, оскільки у позичальника та у поручителів існувала можливість передбачити в момент укладення договору зміни курсу української гривні щодо долара США, враховуючи динаміку зміни курсів валют з моменту введення в обіг національної валюти гривні та її девальвації й можливість отримання кредиту в національній валюті.
Врахувавши положення статей 3, 509, 627 ЦК України, засади справедливості, добросовісності та розумності, суд дійшов висновку про зменшення пені з 301 643, 83 грн до 30 000, 00 грн.
Рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 29 листопада 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 задоволено частково. Рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 26 липня 2016 року скасовано в частині солідарного стягнення кредитної заборгованості із ОСОБА_5 Апеляційний суд стягнув солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 згідно з договором поруки від 12 вересня 2008 року № 9/PVN6-n2 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість за кредитним договором від 12 вересня 2008 року № 9/PVN6-09-08 в сумі 180 550, 57 грн, а також по 1 354, 00 грн з кожного - на відшкодування сплаченого судового збору.
Рішення апеляційного суду обґрунтовувалось тим, що кредитним договором було передбачено порядок зміни строку виконання основного зобов'язання. Доказів виконання умов договору кредитором та направлення письмової вимоги позичальнику ОСОБА_3 про дострокове повернення кредиту та поручителю ОСОБА_5 про невиконання боржником своїх зобов'язань та сплати визначеної грошової суми матеріали справи не містять. Суд першої інстанції ці обставини не дослідив та не встановив, чи дотримано позивачем цього порядку та чи виникло у зв'язку із цим у позичальника, а, відповідно, й у поручителя зобов'язання дострокового виконання кредитного договору.
Таким чином, зміна строку виконання основного зобов'язання за кредитним договором у передбаченому ним порядку не відбулася і строк виконання основного зобов'язання не змінений. Тому позивач не набув права вимоги дострокового повернення кредиту, сплати процентів. Такий висновок апеляційного суду зроблений із застосуванням правових висновків Верховного Суду України, викладених у постановах від 02 вересня 2015 року у справі № 6-438цс15, від 02 листопада 2016 року у справі № 6-2457цс16.
Рішення суду першої інстанції в частині зменшення розміру пені до 30 000, 00 грн сторонами оскаржено не було, тому стягненню підлягає прострочена заборгованість, пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань, у сумі 180 550, 57 грн (68 406, 78 грн + 82 143, 79 грн + 30 000, 00 грн).
У касаційній скарзі, поданій у грудні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» просить скасувати рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 29 листопада 2016 року, а рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 26 липня 2016 року залишити в силі. Касаційна скарга банку обґрунтовувалась доводами про порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, за твердженнями банку, кредитний договір не містить умов, які перешкоджають зверненню до суду з позовною заявою про дострокове стягнення кредитної заборгованості, так як умови кредитного договору не містять наслідків невиконання вимоги про дострокове виконання умов кредитного договору, а лише обов'язок сплатити кредитну заборгованість; тому висновки апеляційного суду не відповідають вимогам частини другої статті 1048 ЦК України, якою не передбачено обов'язкового досудового врегулювання спору.
У касаційній скарзі, поданій у січні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_3 просить скасувати рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 26 липня 2016 року та змінити рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 29 листопада 2016 року, задовольнити частково позов ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», зокрема стягнути солідарно із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за договором поруки від 12 вересня 2008 року № 9/PVN6-n1 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість за кредитним договором від 12 вересня 2008 року
Сервіси для юристів