ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 752/14154/17
провадження № 61-14935св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 17 липня 2017 року, постановлену у складі судді Новака А. В., та постанову Апеляційного суду міста Києва від 1 лютого 2018 року, прийняту колегією у складі суддів: Кирилюк Г. М., Рейнарт І. М., Музичко С. Г.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2017 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання договору позики від 27 липня 2011 року недійсним.
В обґрунтування позову зазначила, що будучи у шлюбі з ОСОБА_3 не надавала згоди на укладення із ОСОБА_2 договору позики, який виходить за межі дрібного побутового. Крім того, при укладенні такого договору ОСОБА_3 не врахував інтереси їх трьох малолітніх дітей, для яких можуть настати негативні наслідки у разі звернення стягнення на будинок, в якому вони проживають, з метою погашення позики.
Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 17 липня 2017 року відкрито провадження у справі.
Постановляючи таку ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що позовна заява оформлена відповідно до вимог статей 119, 120 ЦПК України у редакції Кодексу, чинній на час подання позову, і підсудна даному суду.
Постановою Апеляційного суду міста Києва від 1 лютого 2018 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 17 липня 2017 року - без змін.
Відхиляючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції зазначив, що при відкритті провадження у справі судом першої інстанцій допущені процесуальні порушення, проте згідно з матеріалами справи вона дійсно підсудна Голосіївському районному суду м. Києва, тому правових підстав для скасування оскаржуваної ухвали із направленням справи за підсудністю до іншого суду немає.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У березні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просив ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 17 липня 2017 року та постанову Апеляційного суду міста Києва від 1 лютого 2018 року скасувати.
Заявник зазначає, що ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційного суду прийняті з порушенням вимог цивільного процесуального законодавства.
Вказує, що на час відкриття провадження у цій справі у розпорядженні суду першої інстанції не було даних, які б достовірно підтверджували реєстрацію ОСОБА_3 у Голосіївському районі м. Києва, тому оскаржувана ухвала є неправомірною.
Ухвалою Верховного Суду від 30 березня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.
Сервіси для юристів