Ухвала КЦС ВП від 04.07.2018 року у справі №592/11917/17

Постанова

Іменем України

10 квітня 2019 року

м. Київ

справа №592/11917/17

провадження №61-37556св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С. (суддя-доповідач),

суддів: Лесько А. О., Мартєва С. Ю., Сімоненко В. М., Фаловської І. М.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Зелене будівництво» Сумської міської ради про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі, за касаційною скаргою комунального підприємства «Зелене будівництво» Сумської міської ради на постанову апеляційного суду Сумської області від 14 травня 2018 року у складі колегії суддів: Кононенко О. Ю., Біляєвої О. М., Криворотенка В. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

представник позивача - ОСОБА_2,

відповідач - комунальне підприємство «Зелене будівництво» Сумської міської ради,

представник відповідача - Марченко Ігор Васильович,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до комунальне підприємство «Зелене будівництво» Сумської міської ради (далі - КП «Зелене будівництво»), у якому просила визнати протиправним та скасувати наказ КП «Зелене будівництво» від 25 вересня 2017 року про її звільнення, поновити її на посаді заступника директора КП «Зелене будівництво» та стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу.

2. Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1працювала на посаді заступника директора КП «Зелене будівництво» за сумісництвом. Наказом директора КП «Зелене будівництво» від 25 вересня 2017 року її звільнено з займаної посади у зв'язку з прийняттям працівника, який не є сумісником з посиланням на статтю 7 КЗпП України, пункт 8 «Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій», затвердженого наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28 червня 1993 року № 43, пункту 9 статтю 36 КЗпП України з урахуванням пункту 3 частини першої статті 43-1 КЗпП України.

3. Позивач вважає своє звільнення незаконним та таким, що відбулось з порушенням трудового законодавства, оскільки «Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій», яким при звільненні керувався відповідач, стосується працівників лише державних підприємств.