Постанова
Іменем України
10 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 369/9787/15-ц
провадження № 61-21883 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство комерційного банку «Український фінансовий світ» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства комерційного банку «Український фінансовий світ»;
відповідач - ОСОБА_3;
представник відповідача - ОСОБА_4;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку «Український фінансовий світ» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства комерційного банку «Український фінансовий світ» на рішення Апеляційного суду Київської області у складі колегії суддів: Гуля В. В., Іванової І. В., Касьяненко Л. І., від 16 серпня 2016 року,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2015 року публічне акціонерне товариство комерційного банку «Український фінансовий світ» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства комерційного банку «Український фінансовий світ» (далі - ПАТ КБ «УФС Банк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Позовна заява мотивована тим, що 25 грудня 2013 року між банком та ОСОБА_3 було укладено договір про надання споживчого кредиту, за умовами якого остання отримала у кредит готівкові кошти у розмірі 140 тис. грн зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 3 % та кінцевим терміном повернення до 24 грудня 2014 року. Цього ж дня на забезпечення виконання вищевказаних кредитних зобов'язань між банком та відповідачкою було укладено договір іпотеки, за умовами якого ОСОБА_3 передала банку в іпотеку нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві власності іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу від 17 грудня 2013 року.
З червня 2014 року відповідачка припинила належним чином виконувати свої зобов'язання за кредитним договором, а після закінчення строку дії договору - 24 грудня 2014 року, кредитні кошти не повернула.
Станом на 01 серпня 2015 року утворилася заборгованість зі сплати кредиту та процентів за кредитним договором у розмірі 76 684 грн 52 коп., яка виникла у зв'язку з простроченням повернення чергової частини кредиту, починаючи з 01 листопада 2014 року по 31 липня 2015 року, з яких: 75 тис. грн - сума поточної заборгованості за кредитом; 1 684 грн 52 коп. - сума заборгованості за нарахованими процентами.
Посилаючись на викладене, ПАТ КБ «УФС Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «УФС Банк» просило суд звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_3, у рахунок погашення зазначеної вище заборгованості за кредитним договором від 25 грудня 2013 року.
Сервіси для юристів