Постанова
Іменем України
07 листопада 2018 року
м. Київ
справа № 753/21561/15
провадження № 61-16164св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України»,
відповідач - ОСОБА_4,
треті особи: ОСОБА_5, Дарницький районний відділ Головного управління Державної Міграційної Служби України у м. Києві,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_6 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 17 травня 2016 року у складі судді Лужецької О. Р. та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 12 жовтня 2016 року у складі колегії суддів: Поливач Л. Д., Вербової І. М., Шахової О. В.,
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2016 року Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (далі - ПАТ «Державний ощадний банк України») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_5, Дарницький районний відділ Головного управління Державної Міграційної Служби України у м. Києві (далі - Дарницький РВ ГУ ДМС України у м. Києві), про виселення.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 16 травня 2008 року між ПАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_5укладений договір про іпотечний кредит № 2567, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит в розмірі 728 280,00 грн на придбання квартири за договором купівлі-продажу від 16 травня 2008 року строком на 20 років, із терміном остаточного погашення не пізніше 16 травня 2028 року. Із метою забезпечення виконання боржником взятих на себе зобов'язань щодо повернення суми боргу за кредитним договором між ОСОБА_5 та ПАТ «Державний ощадний банк України» укладений іпотечний договір від 16 травня 2008 року № 5943. Предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме трикімнатна квартира АДРЕСА_1, придбана за рахунок кредиту. Право власності іпотекодавця на предмет іпотеки підтверджується договором купівлі-продажу квартири, посвідченим Ковбасинською С. В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу від 16 травня 2008 року за реєстровим № 2877.Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 31 травня 2011 року в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, із ОСОБА_5 стягнуто заборгованість у розмірі 1 017 496,99 грн та звернуто стягнення на предмет іпотеки. 31 березня 2014 року державним виконавцем ВДВС Дарницького РУЮ м. Києва відкрито виконавче провадження. 01 квітня 2015 року банком отримане свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, які не відбулися, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Холод Т. А. від 01 квітня 2015 року, зареєстрованого у реєстрі за № 344 та внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про реєстрацію права власності.
Відповідно до довідки форми № 3 від 16 липня 2015 року та акта, складеного працівниками банку у вказаній квартирі зареєстрована та проживає ОСОБА_4 21 липня 2015 року банк направив відповідачу письмову вимогу щодо звільнення житлового приміщення (квартири), яку остання отримала особисто 23 липня 2015 року, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення, проте вимогу про звільнення житлового приміщення в добровільному порядку виконати відмовилась.
Посилаючись на викладене, позивач просив виселити відповідача із квартири АДРЕСА_1 та зняти ОСОБА_4 із реєстраційного обліку.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 17 травня 2016 року позов ПАТ «Державний ощадний банк України» задоволено частково. Виселено ОСОБА_4 із квартири АДРЕСА_1. У задоволенні іншої частини позову відмовлено. Вирішено питання судових витрат.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки квартира, яка є предметом іпотеки придбана за рахунок кредиту банку, на неї звернуто стягнення за рішенням суду, яке набрало законної сили, та беручи до уваги те, що позивач виконав вимоги статті 40 Закону України «Про іпотеку»та частини третьої статті 109 ЖК України та направив відповідачу письмову вимогу про добровільне звільнення квартири, однак вона залишилась не виконаною, позовні вимоги про виселення відповідача з квартири є законними та обґрунтованими.
Сервіси для юристів