Постанова КЦС ВП від 10.12.2018 року у справі №742/1913/15-ц

Постанова

Іменем України

07 листопада 2018 року

м. Київ

справа № 742/1913/15-ц

провадження № 61-13992св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І., Синельникова Є. В., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

відповідачі: ОСОБА_3, ОСОБА_4,

третя особа - приватний нотаріус Прилуцького міського нотаріального округу Чернігівської області ОСОБА_5,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 25 листопада 2015 року в складі колегії суддів: Мамонової О. Є., Висоцької Н. В., Губар В. С.,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2015 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - приватний нотаріус Прилуцького міського нотаріального округу Чернігівської області ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку в частині покупця удаваним та визнання права власності на будинок.

Позовна заява мотивована тим, що 08 лютого 2007 року вони купили житловий будинок № АДРЕСА_1 Чернігівської області для своєї дочки ОСОБА_3, яка проживала у своєї сестри ОСОБА_6 та не мала власного житла. Зазначають, що з метою уникнення зайвих витрат на оформлення договору дарування вказаний житловий будинок був куплений за договором купівлі-продажу на ім'я дочки ОСОБА_3 У 2012 році у спірному будинку був зареєстрований колишній чоловік ОСОБА_3 - ОСОБА_4, який після розірвання шлюбу почав пред'являти права на житловий будинок, тому вони змушені звернутися з вказаним позовом, так як спірний будинок було куплено за їх спільні сумісні кошти і вони є покупцями спірного майна.

Ураховуючи зазначене, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 просили суд визнати договір купівлі-продажу житлового будинку № НОМЕР_1 з надвірними будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_1 Чернігівської області, в частині умов про визначення покупця будинку удаваним, визнати їх покупцями вказаного будинку та визнати за ними право власності

по 1/2 частині за кожним на вказаний житловий будинок з моменту укладення договору купівлі-продажу, а саме з 08 лютого 2007 року.

Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області

від 07 вересня 2015 року позов ОСОБА_2, ОСОБА_1 задоволено частково. Договір купівлі-продажу житлового будинку № АДРЕСА_1 Чернігівської області в частині покупця, якими є ОСОБА_2 та ОСОБА_1, визнано удаваним. У решті вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_3 не була покупцем спірного житлового будинку у зв'язку з відсутністю у неї коштів на час укладення спірного договору. Відмовляючи у задоволенні позову в частині визнання за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 права власності по 1/2 частині спірного будинку, суд виходив з того, що рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 27 жовтня