Постанова
Іменем України
07 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 185/10591/21
провадження № 61-6847св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - приватне акціонерне товариство «ДТЕК Павлоградвугілля»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду у складі колегії суддів: Демченко Е. Л., Куценко Т. Р., Макарова М. О., від 22 червня 2022 року.
Зміст позовної заяви та її обґрунтування
У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження здоров`я.
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що він більше
19 років працював у шкідливих підземних умовах з повним робочим днем на шахті відповідача. 05 січня 2016 року був звільнений з займаної посади за частиною другою статті 40 Кодексу законів про працю України, у зв`язку з невідповідністю виконуваній роботі за станом здоров`я.
Згідно з довідками медико-соціальної експертної комісії від 15 квітня
2019 року йому повторно було сукупно встановлено 60 % втрати професійної працездатності та ІІІ групу інвалідності, у зв`язку з чим він перебуває на обліку та отримує страхові виплати в управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області.
Позивач вказував, що актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 31 березня 2016 року підтверджено, що хронічне професійне захворювання виникло внаслідок пилу, шуму, важкої фізичної праці та несприятливого мікроклімату на підприємстві.
Посилався на те, що внаслідок не створення роботодавцем безпечних та нешкідливих умов праці на підприємстві, він отримав професійні захворювання, що призвели до зменшення обсягу трудової діяльності, звільнення із займаної посади за станом здоров`я, проходження тривалого лікування, щоденного фізичного болю та моральних переживань, порушення нормальних життєвих зв`язків (змушений проходити чисельні медичні огляди та обстеження, відновлювальні процедури, лікування, у зв`язку з чим не може вести повноцінний образ життя, відчуває фізичні страждання, психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, що негативно впливає на його душевний та фізичний стан).
З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 просив суд стягнути з ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» на його користь моральну шкоду в розмірі
120 000,00 грн.
Стислий виклад заперечень відповідача
ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» заперечувало проти задоволення позову у повному обсязі. Зазначало, що при укладенні трудового договору позивач був ознайомлений з умовами праці, а сама важкість, небезпечність та шкідливість технологічного процесу виробництва на підприємстві не є достатньою підставою для відшкодування моральної шкоди. Вважало, що позивачем не надано доказів на підтвердження порушень його психологічного здоров`я та моральних переживань, вказувало, що він міг отримати професійні захворювання сукупно під час роботи на інших підприємствах, оскільки його загальний трудовий стаж складає більше 30 років, з них на підприємстві відповідача він працював 16 років (з 2000 року по 2016 рік).
Посилався відповідач і на те, що позивачем не надано первинної довідки МСЕК, актів огляду та реабілітаційної програми, а тому невідомо, коли саме виникло право позивача на відшкодування моральної шкоди, що має значення для визначення особи, за рахунок якої повинно бути здійснене відповідне відшкодування, а також його розмір. При цьому будь-яких претензій щодо відшкодування моральної шкоди у ОСОБА_1 до ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» станом на 31 березня 2016 року не було.
Основний зміст та мотиви рішення суду першої інстанції
Сервіси для юристів