Постанова КЦС ВП від 08.02.2018 року у справі №711/5711/16

Постанова

Іменем України

7 лютого 2018 року

м. Київ

справа № 711/5711/16-ц

провадження № 61-535св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого: Червинської М. Є.,

суддів: Антоненко Н. О., Коротуна В. М., Крата В. І. (суддя-доповідач),

Курило В. П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_2,

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Гомельскло-Україна»,

розглянув у письмовому провадженні касаційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Гомельскло-Україна» на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 липня 2016 року у складі судді Степаненка О. М., та рішення апеляційного суду Черкаської області від 30 листопада 2016 року у складі суддів: Фетісової Т. Л., Качана О. В., Новікова О. М., та ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду Черкаської області від 30 листопада 2016 року у складі суддів: Фетісової Т. Л., Качана О. В., Новікова О. М.,

В С Т А Н О В И В :

12 жовтня 2017 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ справу № 711/5711/16-ц призначено до судового розгляду.

У статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 3 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», який набрав чинності 15 грудня 2017 року, передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК справа № 711/5711/16-ц передана до Касаційного цивільного суду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Гомельскло-Україна» (далі - ТОВ «Торговий дім «Гомельскло-Україна»), про поновлення на роботі і оплату за час вимушеного прогулу. Позовні вимоги мотивувала тим, що вона на підставі трудового контракту від 22 липня 2015 року обіймала посаду генерального директора ТОВ «Торговий дім «Гомельскло-Україна». Наказом № 10-К від 30 травня 2016 її було звільнено з посади у зв'язку з припиненням повноважень, відповідно до пункту 5 статті 41 КЗпП України. Вважає, що звільнення її з роботи є незаконним так як відповідно до пункту 11 трудового контракту, контракт може бути достроково розірваний одностороннім рішенням Роботодавця, за умови попередження працівника не менше як за 2 місяці до такого розірвання. Не зважаючи на це, відповідачем було звільнено її з роботи без такого попередження.