Постанова
Іменем України
06 червня 2018 року
м. Київ
справа № 597/1070/15-ц
провадження № 61-9445св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Мартєва С. Ю., Пророка В. В., Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Штелик С. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_2,
відповідач - ОСОБА_3,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду Тернопільської області від 14 квітня 2016 року у складі колегії суддів: Сташківа Б. І., Жолудька Л. Д., Кузьми Р. М.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У жовтні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП).
Позовна заява мотивована тим, що внаслідок ДТП, яка мала місце 11 квітня 2012 року у напрямку м. Заліщики Тернопільської області, автомобіль марки Peugeout-Boxer, державний номерний знак НОМЕР_1, яким керував
ОСОБА_3, отримав механічні пошкодження. Вироком Заліщицького районного суду Тернопільської області від 03 грудня 2012 року ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого частиною другою статті 286 КК України.На підставі довіреності від 26 грудня 2012 року ОСОБА_2 має право володіти, користуватися і розпоряджатися транспортним засобом марки Peugeout-Boxer. Вартість матеріальної шкоди на момент проведення оцінки транспортного засобу з урахуванням фізичної зносу автомобіля марки Peugeout-Boxer складає 84 329,66 грн. Позивач також вказував, що ДТП йому спричинено моральну шкоду.
На підставі викладеного, з урахуванням змінених позовних вимог, ОСОБА_2 просив стягнути з відповідача матеріальну шкоду в сумі 84 329,66 грн, заподіяну внаслідок ДТП; 520 грн витрат за проведення експертного товарознавчого дослідження, 654 грн витрат за утримання пошкодженого автомобіля на спецмайданчику, 700 грн витрат за доставку евакуатором пошкодженого автомобіля та відшкодувати моральну шкоду внаслідок пошкодження автомобіля у розмірі 10 000 грн.
Рішенням Заліщицького районного суду Тернопільської області від 21 січня 2016 року (у складі судді Дудяка С. В.) позов ОСОБА_2 задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 86 203,66 грн матеріальної шкоди. У решті позовних вимог відмовлено.
Додатковим рішенням Заліщицького районного суду Тернопільської області від 03 березня 2016 року доповнено резолютивну частину рішення Заліщицького районного суду Тернопільської області від 21 січня 2016 року.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 862,03 грн судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідно до статей 386, 395, 396 ЦК України положення щодо захисту права власності поширюються також на осіб, які хоч і не є власниками, але володіють майном на праві господарського відання, оперативного управління або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором (речове право), такі особи також мають право вимагати відшкодування шкоди, завданої цьому майну. Тому на користь позивача підлягає відшкодуванню різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також інші підтверджені витрати. Відмовляючи у задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження позовних вимог в цій частині.
Рішенням апеляційного суду Тернопільської області від 14 квітня 2016 року рішення Заліщицького районного суду Тернопільської області від 21 січня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що на день вчинення ДТП, 11 квітня 2012 року ОСОБА_2 не був ні власником, ні володільцем пошкодженого транспортного засобу.
У касаційній скарзі, поданій у травні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд залишив поза увагою, що особа, яка хоч і не є власником, але володіє майном на правовій підставі, має право вимагати відшкодування шкоди, завданої цьому автомобілю в результаті ДТП.
Сервіси для юристів