Постанова
Іменем України
06 травня 2020 року
м. Київ
справа № 487/2191/17
провадження № 61-38337св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач -ОСОБА_1 ,
відповідач -Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» в особі Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Миколаївського морського порту),
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Державного підприємства «Адміністрація морських портів України»в особі Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Миколаївського морського порту)на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 20 березня 2018 року у складі судді Бобрової І. В. та постанову Апеляційного суду Миколаївської області від 24 травня 2018 року у складі колегії суддів: Данилової О. О., Коломієць В. В., Шаманської Н. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду зпозовом до Державного підприємства«Адміністрація морських портів України» в особі Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Миколаївського морського порту) (далі - ДП «Адміністрація морських портів України») про поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Позов обґрунтований тим, що позивач працював на посаді старшого контролера команди охорони Загону загальної охорони Служби загальної охорони та режиму Миколаївської філії ДП «Адміністрація морських портів України» та наказом начальника філії Козонак В. М. від 27 березня 2017 року № 181/о звільнений з роботи у зв`язку зі скороченням штату згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України відповідно до наказу від 17 січня 2017 року № 30 «Про внесення змін до штатного розпису».
Звільнення з роботи вважає незаконним, оскільки фактичні зміни в організації виробництва і праці на підприємстві не відбулися, скорочення штату охорони суперечить закону, профспілковий орган завчасно не був повідомлений про наступне вивільнення, згоди профспілкової організації на його звільнення не отримано.
Позивач просив суд поновити його на роботі на посаді старшого контролера команди охорони Загону загальної охорони Служби загальної охорони та режиму Миколаївської філії ДП «Адміністрація морських портів України», стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанції
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 20 березня 2018 року, яке залишено без змін постановою Апеляційного суду Миколаївської області від 24 травня 2018 року, позов задоволено. Поновлено ОСОБА_1 на роботі у Миколаївської філії ДП «Адміністрація морських портів України» на посаді контролера команди охорони Загону загальної охорони Служби загальної охорони та режиму з 27 березня 2017 року. Стягнуто з ДП «Адміністрація морських портів України» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 83 109,00 грн. Стягнуто з ДП «Адміністрація морських портів України» в дохід держави судовий збір у розмірі 1 471,09 грн. Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць у розмірі 6 925,00 грн допущено до негайного виконання.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що звільнення з роботи ОСОБА_1 здійснено з порушенням вимог статті 49-2 КЗпП України щодо порядку вивільнення працівників, оскільки відповідач не запропонував усі вакантні посади, які з`явилися у період з 25 січня до 27 березня 2017 року на підприємстві ДП «Адміністрація морських портів України», у тому числі в інших філіях підприємства. Надані відповідачем акти від 16 лютого та 27 березня 2017 року не доводять виконання цього обов`язку, оскільки з їх змісту не вбачається, які саме посади і в яких структурних підрозділах ДП «Адміністрація морських портів України» пропонувались ОСОБА_1 . Надані списки вакантних посад не співпадають із датами актів. Звільнення позивача здійснено без попереднього звернення відповідача до профспілкової організації та отримання її згоди на звільнення, що передбачено статтею 43 КЗпП України. Відповідно до протоколу засідання профкому від 20 березня 2018 року № 2/114 профспілковий орган відмовив у наданні згоди на звільнення позивача, у зв`язку з порушенням ДП «Адміністрація морських портів України» вимог статті 22 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", пункту 4.1.1 Колективного договору на 2013-2018 роки, статті 49-2 КЗпП України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У червні 2018 року ДП «Адміністрація морських портів України» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 20 березня 2018 року та постанову Апеляційного суду Миколаївської області від 24 травня 2018 року, просило оскаржувані судові рішення скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в позові.
Рух справи в суді касаційної інстанції
09 липня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі.
У липні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
10 квітня 2020 року ухвалою Верховного Суду справу призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Сервіси для юристів