Постанова
Іменем України
06 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 738/1452/17
провадження № 61-13412св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Менського районного суду Чернігівської області від 29 листопада 2018 року у складі судді Слісаря А. В. та постанову Чернігівського апеляційного суду від 27 лютого 2019 року у складі колегії суддів Шитченко Н. В., Бобрової І. О., Висоцької Н. В. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання майна спільною сумісною власністю та поділ домоволодіння в натурі,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст заяви
У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 , в якому просив встановити факт проживання з відповідачем однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 1997 року по 25 грудня 2007 року, визнати домоволодіння по АДРЕСА_1 їх спільною сумісною власністю, визнати за ним право власності на 1/2 частину вказаного житлового будинку та поділити в натурі вказане домоволодіння між ним та відповідачем у рівних долях.
Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що з 1997 року по 2002 рік проживав однією сім`єю з ОСОБА_2 без реєстрації шлюбу у АДРЕСА_2 , де вели спільне господарство. У 2002 році у них народилася спільна дитина - син ОСОБА_3 . З 2002 року по 2005 рік вони всі разом проживали у будинку по АДРЕСА_3 , який належав йому на праві приватної власності. У 2005 році за спільні кошти був придбаний будинок за адресою: АДРЕСА_1 , який зареєстрували на ОСОБА_2 . У 2007 році вони офіційно уклали шлюб. Після продажу у 2013 році його власного будинку та земельної ділянки, на якій він розташований, отримані грошові кошти були витрачені на ремонт та поліпшення будинку по АДРЕСА_1 . Вказував, що здійснені за період шлюбу поліпшення будинку є істотними, а отже він є об`єктом права спільної сумісної власності, тому підлягає поділу. Після розірвання у 2017 році їхнього шлюбу він намагався у добровільному порядку вирішити питання розподілу спільно нажитого майна - житлового будинку та земельної ділянки, проте відповідач не погоджувалась, що змусило його звернутись до суду за захистом своїх прав.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням від 29 листопада 2018 року Менський районний суд у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовив. Вирішив питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що у зв`язку з недоведеністю позивачем факту спільного проживання з ОСОБА_2 на час придбання спірного будинку, його вимога про визнання домоволодіння спільною сумісною власністю, визнання за ним права власності на 1/2 частину нерухомого майна та його поділ у натурі є безпідставною. Крім цього, позивачем не надано доказів вартості домогосподарства до його поліпшення та після, що позбавило суд можливості визначити, чи відбулось істотне збільшення вартості майна внаслідок спільних трудових і грошових затрат та коштів позивача, отриманих від продажу власного будинку.
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 27 лютого 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Менського районного суду Чернігівської області від 29 листопада 2018 року - без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що стороною позивача не надано доказів істотного поліпшення спірного будинку за рахунок спільних затрат, оскільки висновок експерта містить лише вартість здійснених поліпшень на час проведення експертизи. Позивачем відповідних клопотань на предмет визначення вартості майна до поліпшення, тенденцій щодо загального подорожчання будинку, тощо, не заявлялось. Показання свідків не можуть бути тими належними доказами, що підтверджують істотність збільшення вартості будинку.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
05 липня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Менського районного суду Чернігівської області від 29 листопада 2018 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 27 лютого 2019 року, в якій просив скасувати оскаржувані судові рішення та винести судове рішення про задоволення позовних вимог повністю.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку з яким погодився і суд апеляційної інстанції, що матеріали справи не містять належних доказів, які б свідчили про наявність у сторін до укладення шлюбу спільного бюджету та спільних витрат, ведення спільного господарства та придбання майна в інтересах сім`ї.
Також заявник зазначає про те, що факт проживання з відповідачем однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 1997 року по 25 грудня 2007 року, в тому числі і на час придбання відповідачем спірного домоволодіння, а саме, 10 листопада 2004 року підтверджується показаннями свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .
Однак суд першої інстанції у своєму рішенні обґрунтованих аргументів відхилення показань вищезазначених свідків для встановлення юридичного факту не навів, а суд апеляційної інстанції уваги на це не звернув.
Крім цього, даний факт підтверджується і народженням ІНФОРМАЦІЯ_2 спільної дитини, сина ОСОБА_3 .
Суд першої інстанції прийшов до наступного помилкового висновку, з яким необґрунтовано погодився суд апеляційної інстанції, що заявник не довів доказами істотного збільшення вартості спірного житлового будинку, виходячи із зроблених у ньому покращень за час шлюбу з відповідачем. Однак за клопотанням саме представника заявника була призначена та проведена судова будівельно-технічна експертиза, на підставі якого є можливість порівняти вартість спірного житлового будинку з вартістю здійснених заявником та відповідачем поліпшень у спірному житловому будинку, які складають майже половину вартості спірного житлового будинку.
Сервіси для юристів