Постанова
Іменем України
05 березня 2020 року
м. Київ
справа № 755/5273/19
провадження № 61-13080св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Яремка В. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
заінтересована особа - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 11 квітня 2019 року у складі судді Савлук Т. В. та постанову Київського апеляційного суду від 06 червня 2019 року у складі колегії суддів: Борисової О. В., Пікуль А. А., Ратнікової В. М.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог та рішень судів
У квітні 2019 року ОСОБА_2 звернулася до суду з заявою про видачу обмежувального припису щодо ОСОБА_2 .
На обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_2 посилалася на те, що вона та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі. Від цього шлюбу мають двох дочок: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Від першого шлюбу заявниця має також сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
З серпня 2017 року подружжя проживає окремо, однак після припинення шлюбних відносин ОСОБА_2 неодноразово завдавав заявнику тілесних ушкоджень, що стало підставою для звернення до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення. На момент звернення до суду із вказаною заявою Дніпровським УП ГУ НП в місті Києві здійснюється досудове розслідування щодо нанесення заявнику тілесних ушкоджень. Одночасно два провадження, відкриті за заявою ОСОБА_2 об`єднані Київською місцевою прокуратурою № 4 в одне об`єднане провадження за № 4201701040000160 від 09 серпня 2017 року, відомості щодо третього кримінального провадження внесені у Єдиний реєстр досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 1201900040002435.
Крім вказаних фактів ОСОБА_2 постійно погрожує розправою заявнику та її сину, залякує, принижує, плює в обличчя, штовхає, дає ляпаси, словесно ображає, залишає у небезпеці старшу доньку, не звернувшись за медичною допомогою для дитини у зв`язку зі скаргами останньої на біль у животі. Така поведінка кривдника викликає у заявника побоювання за свою безпеку та безпеку дітей.
З урахуванням наведеного, ОСОБА_2 просила суд видати обмежувальний припис щодо ОСОБА_2 на строк 6 місяців, яким: обмежити спілкування з постраждалими дітьми: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ; заборонити наближатись на визначену відстань до місця проживання (перебування), роботи, навчання, інших місць частого відвідування постраждалих осіб: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ; заборонити вести листування, телефоні переговори з постраждалими особами або контактувати з ними через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 11 квітня 2019 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 06 червня 2019 року, у задоволенні заявлених вимог ОСОБА_2 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, мотивоване тим, що заявник не надала беззаперечних доказів на підтвердження вчинення домашнього насильства у розумінні Закону України від 07 грудня 2017 року № 2229-VIII «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі - Закон № 2229-VIII), тому підстави вважати про наявність ризиків настання тяжких наслідків для заявника та малолітніх дітей немає.
Крім того, суди дійшли висновку, що мотивом звернення до суду із вказаною заявою є визначення порядку спілкування з дітьми, що фактично суперечить змісту рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 18 січня 2019 року.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги та позиції інших учасників
У липні 2019 року ОСОБА_2 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 11 квітня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 червня 2019 року, ухвалити нове рішення, яким задовольнити заявлені вимоги в повному обсязі.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не встановили фактичних обставин справи, які мають значення для справи, не надали належної оцінки доказам, наданих заявником, у тому числі щодо фактів насильства зі сторони кривдника, завдання ним заявнику тілесних ушкоджень. Водночас суд першої інстанції безпідставно послався на ухвалене ним же рішення від 18 січня 2019 року про задоволення позову у справі щодо участі ОСОБА_2 у спілкуванні з дітьми.
У вересні 2019 року надійшов відзив від заінтересованої особи на касаційну скаргу, в якому ОСОБА_2 просив касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 23 липня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній цивільній справі та витребувано матеріали справи.
Сервіси для юристів