Постанова КЦС ВП від 04.10.2023 року у справі №522/24929/15-ц

Постанова

Іменем України

04 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 522/24929/15-ц

провадження № 61-1874св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Яремка В. В.,

учасники справи:

за первісним позовом:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за зустрічним позовом:

позивач - ОСОБА_2 ,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 ,

треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору: Приватне підприємство «Фірма «Асоль», Виконавчий комітет Одеської міської ради,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Побережник Альоною Олександрівною, на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15 листопада 2018 року у складі судді Науменка А. В. та постанову Одеського апеляційного суду від 14 грудня 2021 року у складі колегії суддів: Таварткіладзе О. М., Заїкіна А. П., Погорєлової С. О. та касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Одеського апеляційного суду від 14 грудня 2021 року у складі колегії суддів Таварткіладзе О. М., Заїкіна А. П., Погорєлової С. О.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог за первісним позовом

У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договору про інвестування в будівництво та додаткових угод до договору, скасування свідоцтв про право власності та визнання права власності.

Позов мотивований тим, що він є вітчимом ОСОБА_2 та, маючи дохід від підприємницької діяльності, звернувся до Приватного підприємства «Фірма «Асоль» (далі - ППФ «Асоль») з метою придбання квартири.

03 квітня 2005 року ОСОБА_2 уклав з ППФ «Асоль» договори про інвестування в будівництво житлового будинку на АДРЕСА_1 та додаткову угоду, відповідно до яких ОСОБА_2 після введення будинку в експлуатацію отримує у власність двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 83,80 кв. м вартістю 258 375,00 грн (далі - квартира), та два паркувальні місця № НОМЕР_6 загальною площею 18,00 кв. м кожне, загальною вартістю 31 800,00 грн (далі - паркомісця).

Кошти для здійснення інвестиційних внесків він надавав ОСОБА_2 в період з 12 квітня 2005 року до 14 листопада 2006 року.

У зв`язку із затримкою у введення будинку в експлуатацію у встановлені договором строки вони не змогли отримати правовстановлюючі документи у 2006 році.

21 жовтня 2006 року ОСОБА_2 уклав шлюб із ОСОБА_3 .

Незадовго до пред`явлення позову він дізнався, що 21 грудня 2009 року після внесення всіх інвестиційних внесків між ППФ «Асоль», ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладені додаткові угоди до інвестиційних договорів, відповідно до яких ОСОБА_3 введено як другого інвестора в рівних частинах та 20 січня 2010 року за актами приймання-передання передано нерухоме майно, а 15 грудня 2010 року отримано свідоцтва про право власності на квартиру та паркомісця, оформлені на ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рівних частинах кожному.

Він надав кошти на придбання квартири та паркомісць, про оформлення права власності на відповідачів у рівних частинах йому не було відомо.

Просив визнати недійсними інвестиційні договори, додаткові угоди та скасувати свідоцтва про право власності, видані на ім`я відповідачів, визнати за ними право власності на спірні об`єкти нерухомості.

Короткий зміст позовних вимог за зустрічним позовом

12 червня 2018 року року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору: Приватне підприємство «Фірма «Асоль», Виконавчий комітет Одеської міської ради, про визнання права власності, визнання додаткових угод та свідоцтв недійсними.

Зустрічний позов мотивований тим, що кошти на придбання квартири та паркомісць надавалися його батьком, він не підписував додаткові угоди.