Постанова
Іменем України
04 вересня 2018 року
м. Київ
справа № 2-6094/11-ц
провадження № 61-22850св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Штелик С. П. (суддя-доповідач), Лесько А. О., Мартєва С. Ю.,
учасники справи:
заявник - публічне акціонерне товариство «ДельтаБанк»,
боржник - ОСОБА_4,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «ДельтаБанк» на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 грудня 2016 року у складі судді Крупінської С. С. та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 01 лютого 2017 року у складі суддів: Лівандовсьокої-Кочури Т. В., Федонюк С. Ю., Грушицького А. І.,
В С Т А Н О В И В :
Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У листопаді 2016 року публічне акціонерне товариство «ДельтаБанк» (далі - ПАТ «ДельтаБанк») звернулося до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку на пред'явлення його до виконання.
На обґрунтування заяви зазначено, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 квітня 2012 року звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру по АДРЕСА_1 - у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_4 перед ПАТ «ДельтаБанк» за кредитним договором у розмірі 30 172 долари 02 центи США (240 501 грн 58 коп. станом на 18 серпня 2011 року). Згідно матеріалів справи, виконавчий лист виданий представнику банку, проте з невідомих причин до виконання не пред'являвся. Фактично виконавчий лист втрачений, а строк пред'явлення його для виконання пропущений із поважних причин.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 грудня 2016 року у задоволенні заяви відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що заявник після отримання виконавчого листа не пред'явив його до виконання до відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції з невідомих причин. В судовому засіданні представник заявника пояснив, що особа, яка отримала виконавчий лист, в банку не працює, однак, невиконання належним чином працівником трудових обов'язків не є підставою для поновлення строку пред'явлення виконавчого документа.До заяви про поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання заявником не надано жодних доказів поважності причин пропуску даного строку, а тому в поновленні строку пред'явленні виконавчого документа до виконання слід відмовити. В матеріалах справи наявні докази про те, що виконавчий лист було отримано працівником банку, однак, доказів того, що даний виконавчий документ втрачено, суду не надано.
Ухвалою апеляційного суду Волинської області від 01 лютого 2017 року ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що доказів того, що наявні підстави для переривання річного строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, який передбачений статтею 23 Закону України «Про виконавче провадження», заявником надано не було. Той факт, що втрату виконавчого листа було виявлено через 3 роки після спливу строку для пред'явлення його до виконання, а саме: 15 червня 2016 року, не можна розцінювати як поважну причину пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Сервіси для юристів