Постанова
Іменем України
04 червня 2020 року
м. Київ
справа № 592/3475/17
провадження № 61-42899св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Журавель В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , публічне акціонерне товариство «Банк Михайлівський», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційні скарги ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на рішення Ковпаківського районного суду міста суми від 19 лютого 2018 року у складі судді Котенко О. А. та постанову апеляційного суду Сумської області від 10 липня 2018 року у складі колегії суддів: Левченко Т. А., Криворотенка В. І., Ткачук С. С.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» (далі - ПАТ «Банк Михайлівський та/або банк), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання недійсним правочину, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення коштів.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що на його депозитному рахунку в ПАТ «Банк Михайлівський» перебували грошові кошти на загальну суму 308 907 грн, внесені ним за договором банківського вкладу.
На виконання вимог Національного банку України і Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 19 травня 2016 року ПАТ «Банк Михайлівський» здійснив безготівковий переказ грошей громадян на їхні рахунки в тих філіях банку, де ці гроші здавались до каси, та вкладникам було запропоновано переоформити депозитні договори, а у випадку, якщо раніше внесена сума перевищує 200 000 грн, - на інших осіб.
Співробітником банку йому було запропоновано прийти до відділу з двома особами, яким би він довіряв, з метою розміщення на відритих на їх ім`я депозитних рахунках належних йому грошових коштів, на умовах добровільного повернення даних коштів при здійсненні їх виплати.
Він звернувся до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , які погодились оформити його грошові кошти на свої депозитні рахунку та при їх виплаті повернути йому.
20 травня 2016 рокув філії ПАТ «Банк Михайлівський» були відкриті депозитні рахунки на ім`я ОСОБА_3 , на якому було розміщено 150 000 грн, належних йому грошових коштів, та на ім`я ОСОБА_2 на суму 158 907 грн.
22 грудня 2016 року ОСОБА_3 , на виконання досягнутих домовленостей, повернув йому грошові кошти, а ОСОБА_2 відмовляється повертати належні йому грошові кошти, мотивуючи тим, що вони були передані ним в рахунок погашення заборгованості за договором позики в сумі 200 000 грн, який нібито був укладений між ними у 2011 році.
Посилаючись на те, між ним та ОСОБА_2 не існувало жодних зобов`язань та що відповідач безпідставно привласнила належні йому грошові кошти в сумі 158 907 грн із нарахованими відсотками, шляхом обману, й своїми протиправними діями вона завдала і продовжує завдавати йому душевних страждань, що принижує його честь і гідність, позивач просив:
- визнати недійсним правочин від 20 травня 2016 року щодо розміщення належних йому грошових коштів на суму 158 907 грн на депозитному рахунку ОСОБА_2 в ПАТ «Банк Михайлівський»;
- зобов'язати ОСОБА_2 повернути йому грошові кошти в сумі 158 907 грн та нараховані на них відсотки;
- стягнути з ОСОБА_2 158 907 грн в рахунок подвійного відшкодування збитків за застосування обману та 200 000 грн в якості компенсації моральної шкоди;
Сервіси для юристів