Постанова
Іменем України
04 квітня 2018 року
м. Київ
справа № 640/3730/16-ц
провадження № 61-9735св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І., Крата В. І. (суддя-доповідач), Курило В. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_2,
відповідач - ОСОБА_3,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 06 жовтня 2016 року у складі судді: Якуші Н. В. та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 01 червня 2017 року у складі суддів: Бурлаки І. В., Карімової Л. В., Яцини В. Б.,
ВСТАНОВИВ:
У березні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом, в якому просила стягнути з ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 191 263,45 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова від 17 грудня 2012 року з ОСОБА_3 стягнуто на її користь заборгованість за договорами позики у сумі 143 285,57 грн та судові витрати у сумі 1 540,16 грн. Державним виконавцем Київського відділу ДВС ХМУЮ відкрито виконавче провадження щодо примусового виконання виконавчого листа № 2018/17232/2012 від 02 грудня 2013 року, однак з моменту ухвалення рішення суду і до цього часу відповідач ОСОБА_3 його не виконує, тому просила суд застосувати індекс інфляції та 3% річних до всієї суми заборгованості за період з 22 жовтня 2012 року по 01 березня 2016 року та стягнути з відповідача суму збитків з урахуванням інфляції в розмірі 109 290,79 грн, суму 3% річних в розмірі 13 484,65 грн, суму відсотків за користування коштами за обліковою ставкою НБУ в розмірі 62 305,53 грн.
Рішенням Київського районного суду міста Харкова від 06 жовтня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 01 червня 2017 року, позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 191 263,45 грн. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 932,13 грн.
Рішення мотивовані тим, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Крім того, оскільки умовами договорів позики не було встановлено розмір процентів, суди зробили висновок про нарахування розміру процентів на рівні облікової ставки Національного банку України за період користування сумою позики.
У липні 2017 року ОСОБА_3 звернувся із касаційною скаргою на рішення Київського районного суду міста Харкова від 06 жовтня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 01 червня 2017 року, у якій просить оскаржені рішення скасувати направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України - гривня, а іноземна валюта, яка була предметом договору позики, індексації не підлягає. Також ОСОБА_3 посилається на неправильний розрахунок інфляційного збільшення суми заборгованості.
Сервіси для юристів