Ухвала КЦС ВП від 05.11.2019 року у справі №235/2741/19

Постанова

Іменем України

04 березня2020 року

м. Київ

справа № 235/2741/19

провадження № 61-18814св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Кузнєцова В. О.,

суддів: Жданової В. С., Карпенко С. О., Стрільчука В. А., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Покровська міська рада Донецької області, Комунальне некомерційне підприємство «Покровська клінічна лікарня інтенсивного лікування» Покровської міської ради Донецької області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного суду від 01 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Папоян В. В., Біляєвої О. М., Новікової Г. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст вимог

У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Покровської міської ради Донецької області, Комунального некомерційного підприємства «Покровська клінічна лікарня інтенсивного лікування» Покровської міської ради Донецької області (далі - Покровської центральної районної лікарні) та просив визнати його звільнення з роботи шляхом припинення виконання обов`язків головного лікаря Покровської центральної районної лікарні на підставі пункту 2 статті 36 КЗпП України незаконним, скасувати розпорядження Покровського міського голови від 12 квітня 2019 року №129 pro «Про припинення виконання обов`язків»; поновити його виконуючим обов`язки головного лікаря Покровської центральної районної лікарні та стягнути з відповідачів на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, компенсацію за моральну шкоду, спричинену незаконним звільненням, у сумі 40 000 грн та вирішити питання про розподіл судових витрат.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що з 1999 року він працює в Покровській центральній районній лікарні на різних посадах, у тому числі у період з 01 січня 2012 року по 29 грудня 2017 року на посаді головного лікаря районної лікарні на умовах контракту. 29 грудня 2017 року розпорядженням Покровського міського голови № 128 pro він був звільнений з посади головного лікаря Покровської центральної районної лікарні з 21 грудня 2017 року у зв`язку з закінченням строку дії контракту від 30 грудня 2014 на підставі пункту 2 статті 36 КЗпП України. Цього ж дня розпорядженням Покровського міського голови № 129 pro від 29 грудня 2017 року на підставі пункту 2 статті 23 КЗпП України його призначено виконуючим обов`язки головного лікаря Покровської центральної районної лікарні з 01 січня 2018 року. Крім того, з 02 січня 2019 року на 2019 рік його прийнято тимчасово за сумісництвом в Покровську центральну районну лікарню на 0, 25 посадового окладу лікаря-пульмонолога поліклініки, з доплатою 25 % посадового окладу лікаря-терапевта відділення профілактики.

12 квітня 2019 року розпорядженням Покровського міського голови № 129 pro «Про припинення виконання обов`язків» припинено виконання ним обов`язків головного лікаря у зв`язку з призначенням головного лікаря.

Вважає таке розпорядження незаконним, оскільки розпорядженням від 29 грудня 2017 № 129 pro його призначено виконуючим обов`язки головного лікаря на підставі пункту 2 статті 23 КЗпП України, тобто за строковим трудовим договором, припинення дії якого пов`язано з настанням певної події, а саме призначення керівника закладу за результатами конкурсу. Оскільки така подія не настала, то підстави для розірвання з ним трудового договору на підставі пункту 2 статті 36 КЗпП України відсутні.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 06 червня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано незаконним звільнення ОСОБА_1 з роботи шляхом припинення виконання обов`язків головного лікаря Покровської центральної районної лікарні на підставі пункту 2 статті 36 КЗпП України, розпорядження Покровського міського голови від 12 квітня 2019 № 129 pro «Про припинення виконання обов`язків» скасовано.

Поновлено ОСОБА_1 на роботі виконуючим обов`язки головного лікаря Покровської центральної районної лікарні.Стягнуто з Покровської центральної районної лікарні на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 34 455, 05 грн та 10 000 грн у якості відшкодування моральної шкоди.

В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді виконуючого обов`язки головного лікаря Покровської центральної районної лікарні та в частині стягнення з Покровської центральної районної лікарні на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за один місяць в розмірі 19 688, 60 грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 виконує обов`язки головного лікаря понад два місяці, у розпорядженні про покладення на нього виконання обов`язків головного лікаря відсутній запис щодо строкового характеру трудового договору, а тому він вважається таким, що виконував обов`язки головного лікаря Покровської центральної районної лікарні за безстроковим трудовим договором. Разом з тим у оскаржуваному розпорядженні, окрім посилань на звільнення позивача в зв`язку із закінченням строку трудового договору, зазначено також про факт призначення головного лікаря, проте вказана обставина не відповідає дійсності.

З цих підстав суд вважав, що звільнення позивача шляхом припинення виконання ним обов`язків головного лікаря на підставі пункту 2 статті 36 КЗпП України та за відсутності факту призначення головного лікаря є незаконним і таким, що порушує його трудові права, у зв`язку з чим дійшов висновку про наявність підстав для поновлення його на роботі і стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди в визначеному судом розмірі.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Донецького апеляційного суду від 01 жовтня 2019 року рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 06 червня 2019 року скасовано та ухвалено нове про відмову в задоволенні позову.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що з посади головного лікаря позивача звільнено 31 грудня 2017 року за закінченням строку дії контракту, розпорядження про припинення цього трудового договору ним не оскаржено, питань щодо проведення відповідного конкурсу на зайняття вакантної посади не порушувалось, при цьому призначення позивача на посаду виконуючого обов`язки головного лікаря не свідчить про те, що дія трудового договору з ним як головним лікарем була продовжена на невизначений строк. Посилаючись на те, що позивач є особою, яка лише тимчасово виконувала обов`язки головного лікаря, апеляційний суд вважав, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог.