Ухвала КЦС ВП від 18.09.2018 року у справі №390/1875/16-ц

Постанова

Іменем України

03 жовтня 2018 року

м. Київ

справа № 390/1875/16-ц

провадження № 61-19255св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),

суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І., Коротуна В. М., Курило В. П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

представник відповідача - адвокат ОСОБА_3,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області у складі судді Пасічника Д. І. від 13 лютого 2017 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області в складі колегії суддів: Мурашка С. І., Гайсюка О. В., Голованя А. М. від 06 квітня 2017 року,

ВСТАНОВИВ:

Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення процентів за договором позики у розмірі 59 200 грн.

Позовна заява мотивована тим, що 21 жовтня 2007 року між ним та відповідачем було укладено договір позики, відповідно до умов якого він позичив ОСОБА_2 1100 дол. США зі сплатою 10% щомісячно від вказаної суми, із зобов'язанням повернути кошти до 01 серпня 2008 року. Проте у вказаний строк ОСОБА_2 не повернув грошові кошти, у зв'язку із чим він змушений звернутись до суду із указаним позовом за захистом своїх порушених прав.

Рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 13 лютого 2017 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 проценти за договором позики у розмірі 59 200 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що в установлений договором строк ОСОБА_2 не повернув суму позики, не сплатив відсотки та у подальшому не виконав судове рішення про стягнення з нього заборгованості за договором позики, що у свою чергу є підставою для стягнення на користь позивача 59 200 грн відсотків за користування позикою за період з 01 січня 2015 року по жовтень 2016 року.