Постанова
Іменем України
03 жовтня 2018 року
м. Київ
справа № 161/16785/15-ц
провадження № 61-36059св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., КратаВ.І.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_3,
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_4,
третя особа - Служба у справах дітей Луцької міської ради,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_3 на постанову апеляційного суду Волинської області від 31 травня 2018 року у складі колегії суддів: Здрилюк О. І., Осіпука В. В., Карпук А. К.,
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, мотивуючи вимоги тим, що з 24 листопада 2002 року до 11 листопада 2014 року перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4, від якого народилося двоє дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2.
На початку липня 2014 року відповідач, нікому не повідомивши, зібрала всі свої речі та переїхала проживати до міста Луцька. Через деякий час він разом із дітьми переїхав проживати також на АДРЕСА_1 до квартири своїх батьків.
За час проживання дітей окремо від матері вона взагалі не цікавилася їх життям та здоров'ям, не навідувала, вихованням та доглядом за дітьми займався лише він сам та допомагали його батьки.
За період навчання дітей у місті Луцьку у середній загальноосвітній школі № 5 відповідач приходила декілька разів, але такі відвідування негативно впливали на психіку дітей, оскільки закінчувалися сварками, нервовими розладами та погіршенням стану здоров'я у дітей. Навчальний процес у дітей контролює він сам та систематично відвідує школу. Причиною небажання дітей спілкуватися із матір'ю є її психологічна неврівноваженість.
Після розірвання шлюбу діти залишилася проживати з ним, їм створені всі умови для нормального проживання та виховання, діти забезпеченні усім необхідним.
Посилаючись на викладені обставини, ОСОБА_3 просив визначити місце проживання синів із ним.
У березні 2017 року ОСОБА_4 подала зустрічний позов про визначення місця проживання дітей з нею, мотивуючи його тим, що перебуваючи у шлюбі та проживаючи у місті Києві, спільне життя з ОСОБА_3 стало нестерпним, останній влаштовував сварки, принижував її і вона змушена була без дітей переїхати у власну квартиру АДРЕСА_2.
У подальшому ОСОБА_3 без її згоди відвіз синів для проживання до своїх батьків у квартиру АДРЕСА_1, після чого на деякий час передав їй для проживання сина ОСОБА_7, якого згодом повторно відібрав.
ОСОБА_3 та його батьки чинять перешкоди у виконанні нею батьківських обов'язків. Така їх поведінка призвела до того, що діти не бажають із нею зустрічатись та спілкуватися, отримувати від неї матеріальну допомогу. Перешкодами у вихованні синів батько позбавляє їх материнської турботи, а своєю грубістю нав'язує зневажливе ставлення до суспільства, що негативно впливає на їх соціальний і духовний розвиток.
Діти проживають тривалий період у місті Луцьку без реєстрації, чим позбавленні юридичного права захисту своїх житлових прав.
Сервіси для юристів