Постанова
Іменем України
03 жовтня 2018 року
м. Київ
справа № 127/7029/15-ц
провадження № 61-9018сво18
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Стрільчука В. А. (суддя-доповідач),
суддів: Гулька Б. І., Крата В. І., Луспеника Д. Д., Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2,
відповідачі за первісним позовом: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_7 на рішення Апеляційного суду Вінницької області від 19 вересня 2016 року у складі колегії суддів: Сала Т. Б., Марчук В. С., Жданкіна В. В.,
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про поділ майна подружжя, у якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просила: визнати недійсними договори купівлі-продажу автобуса «Mersedes-412» від 19 березня 2015 року, укладений у формі довідки-рахунка між ОСОБА_2 та ОСОБА_4, від 18 листопада 2015 року, укладений у формі довідки-рахунка між ОСОБА_4 та ОСОБА_5; визнати недійсними договори купівлі-продажу легкового автомобіля «ВМW 523І» від 19 березня 2015 року, укладений у формі довідки-рахунка між ОСОБА_2 та ОСОБА_3; від 09 вересня 2015 року, укладений у формі довідки-рахунка між ОСОБА_3 та ОСОБА_6; поділити спільне майно подружжя, а саме: визнати за нею право власності на 39/100 частин квартири АДРЕСА_1; визнати за ОСОБА_2 право особистої власності на грошові кошти в загальній сумі 300 тис. грн від проданих автомобілів; стягнути з ОСОБА_2 компенсацію за належну їй частку в майні, яке є спільною сумісною власністю подружжя та відчужене без її згоди. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилалася на те, що з 18 вересня 1999 року до 24 лютого 2015 року вона перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, під час якого ними було придбано кімнату у квартирі АДРЕСА_1 (39/100 часток), автобус «Mersedes-412» та автомобіль «ВМW 523І». Зазначені транспортні засоби, які у подальшому були перепродані, ОСОБА_2 відчужив без її згоди. Добровільної згоди щодо поділу спільно нажитого майна сторони шлюбу не дійшли.
У червні 2015 року ОСОБА_2 подав зустрічний позов до ОСОБА_1, у якому просив визнати за ним право особистої власності на автомобіль «ВМW 523І» та автобус «Mersedes-412», посилаючись на те, що спірні транспортні засоби належать йому, оскільки використовувалися ним у його господарській діяльності з метою одержання прибутку.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 24 травня 2016 року у складі судді Жмудя О. О. позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано за ОСОБА_1 право особистої приватної власності на 1/2 частину від 39/100 часток квартири АДРЕСА_1. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію за належну їй частку у майні, яке є сумісною власністю подружжя та відчужене без згоди ОСОБА_1, в сумі 79 073 грн 50 коп. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що спірне майно було придбане в період перебування ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у шлюбі та є спільною сумісною власністю подружжя. Відповідач розпорядився спірними транспортними засобами на власний розсуд без письмової згоди позивача, тому вона має право на 1/2 частину грошової компенсації їх вартості, виходячи з ціни, за яку вони були продані. Визнання договорів купівлі-продажу недійсними в подальшому призведе до негативних наслідків щодо отримання такої компенсації, а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню. Оскільки під час розгляду справи було встановлено, що спірне майно є спільною сумісною власністю подружжя, то відсутні підстави для задоволення зустрічного позову.
Сервіси для юристів