Ухвала КЦС ВП від 26.03.2019 року у справі №638/16244/16-ц

Постанова

Іменем України

03 квітня 2019 року

м. Київ

справа № 638/16244/16-ц

провадження № 61-30473св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Стрільчука В. А.,

суддів: Кузнєцова В. О., Погрібного С. О.,

Ступак О. В. (суддя-доповідач), Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_3,

відповідач - Дочірнє підприємство «Харківський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 липня 2017 року у складі судді Семіряд І. В. та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 17 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Бурлака І. В., Карімової Л. В., Яцини В. Б.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішень судів

У жовтні 2016 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Дочірнього підприємства «Харківський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (далі - ДП ««Харківський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України») про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, додатку до наказу про скасування штату працівників, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначила, що 18 квітня 2003 року її прийнято на посаду юрисконсульта ДП «Харківський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», наказом від 28 лютого 2006 року її переведено на посаду начальника юридичного відділу.

Зазначила, що 01 липня 2016 року їй вручено письмове повідомлення від 01 липня 2016 року № 782 та наказ підприємства від 08 вересня 2016 року № 42-ВК про скорочення штату працівників апарату ДП «Харківський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», в яких зазначено, що відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП України посада начальника юридичного відділу дочірнього підприємства підлягає скороченню з 08 вересня 2016 року. Також їй надано копію нового штатного розпису підприємства, затвердженого 30 червня 2016 року головою правління підприємства.

Наказом від 08 вересня 2016 року № 42-ВК її звільнено з посади начальника юридичного відділу підприємства.

Зазначила, що за період її роботи на підприємстві з 2003 року по 2015 рік вона сумлінно виконувала свої трудові обов'язки, не притягалася до дисциплінарної відповідальності, неодноразово нагороджувалася почесними грамотами підприємства за ефективне відстоювання прав та законних інтересів підприємства в контролюючих органах, а також в судах господарської та адміністративної юрисдикції, також роботодавець постійно нараховував їй премії та надбавки за високі досягнення у трудовій діяльності за виконання особливо важливих завдань тощо.

Вказала, що в червні 2015 року на посаду директора підприємства призначено ОСОБА_4, із яким у неї існує давній особистий конфлікт, що виник з особистої неприязні ОСОБА_4 до неї, тому він запропонував їй звільнитись за власним бажанням та зазначив, що у разі якщо вона добровільно не звільниться, він її звільнить або займану нею посаду буде скорочено.

Зазначила, що після проведення профільними службами ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» перевірки діяльності юридичної служби дочірнього підприємства, 04 серпня 2016 року на ім`я директора дочірнього підприємства ОСОБА_4 направлено письмове доручення, в якому зазначено щодо забезпечення невжиття заходів щодо звільнення начальника юридичного відділу підприємства або скорочення посади начальника юридичного відділу дочірнього підприємства та при затвердженні штатного розпису станом на 01 вересня 2016 року передбачити у штатному розписі підприємства дві штатні одиниці юристів - начальника юридичного відділу та провідного юрисконсульта.

Вважала, що всупереч вказаного доручення керівника ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», посада начальника юридичного відділу ліквідована, а її звільнено із займаної посади з посиланням на пункт 1 статті 40 КЗпП України, тому фактично прийняття наказу про її звільнення пов'язане не з обставинами, які передбачені пунктом 1 статті 40 КЗпП України, а безпосередньо з особистими мотивами діючого керівника підприємства.