Постанова
Іменем України
01 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 663/422/16-ц
провадження № 61-34299св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Штелик С. П. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Лесько А. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 19 квітня 2017 року у складі судді Шульги К. М. та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 07 червня 2017 року у складі суддів: Приходько Л. А., Бездрабко В. О., Кузнєцової О. А.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.
Позов мотивовано тим, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 16 грудня 2003 року він є власником 47/200 частки домоволодіння по АДРЕСА_1 . Іншими власниками цього домоволодіння на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом є ОСОБА_3 з часткою 47/200, та на підставі свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_4 з часткою 53/100. Вказане домоволодіння розташовано на земельній ділянці площею 1 060 кв. м, яка перебуває у користуванні, та межує з земельною ділянкою розташованою по АДРЕСА_2 , на якій знаходиться домоволодіння, належне ОСОБА_2 на підставі договору міни від 03 квітня 2000 року.
Вказував, що на початку 2000 року ОСОБА_2 самовільно перенесла існуючий паркан, що розділяв вказані домоволодіння, збільшивши розмір своєї земельної ділянки, наданої у користування за рахунок земельної ділянки АДРЕСА_1 , та збудувала на своїй земельній ділянці самовільно, з порушенням санітарних та протипожежних норм, сарай в якому тримає домашніх тварин, що створює незручності мешканцям будинку АДРЕСА_1 .
Посилаючись на викладені обставини, просив суд зобов`язати ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою по АДРЕСА_1 шляхом знесення самочинної забудови: господарських будівель, зведених на земельній ділянці по АДРЕСА_2 під літ. «Д» (згідно технічного паспорта Бюро технічної інвентаризації від 13 березня 2000 року) та літ. «Р» (згідно технічного паспорта Бюро технічної інвентаризації від 02 грудня 2003 року), а також перенести паркан, який розмежовує земельні ділянки домоволодінь АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 в межах, які існували до 03 квітня 2000 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Скадовського районного суду Херсонської області від 19 квітня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що земельні ділянки у встановленому законом порядку сторонам в натурі не відводились і межі ділянок компетентними органами не встановлювалися. Позивачем не доведено, що відповідач перешкоджає йому у користуванні земельною ділянкою шляхом порушення меж між земельними ділянками.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 07 червня 2017 року рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 19 квітня 2017 року залишено без змін.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що на час розгляду справи сторони не оформили право власності на земельні ділянки, на яких розташовані належні їм домоволодіння, в натурі земельні ділянки не відводились. Межа між спірними земельними ділянками у встановленому законом порядку не встановлена, тому відсутні підстави для висновку про те, що відповідачем зменшено розмір земельної ділянки позивача шляхом перенесення паркану. Також позивачем не надано суду доказів, які б свідчили про те, що ОСОБА_2 чинить позивачу перешкоди у користуванні земельною ділянкою.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Сервіси для юристів