Постанова ККС ВП від 30.07.2019 року

Постанова

30 липня 2019 р.

м. Київ

Провадження № 51-3753 ск 19

Суддя Верховного Суду Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Іваненко І. В., розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Апеляційного суду Чернігівської області від 17 жовтня 2002 року та ухвалу Верховного Суду України від 18 лютого 2003 року,

встановив:

Вироком Апеляційного суду Чернігівської області від 17 жовтня 2002 року ОСОБА_1 засуджено за п.п. 1, 4 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 194, ст. 70 КК України до покарання у виді довічного позбавлення волі.

Ухвалою Верховного Суду України від 18 лютого 2003 року касаційні скарги засудженого та його захисника залишено без задоволення, а вирок Апеляційного суду Чернігівської області від 17 жовтня 2002 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.

У касаційній скарзі засуджений порушує питання про перевірку зазначених судових рішень в касаційному порядку, просить їх скасувати та направити кримінальне провадження на новий розгляд у Апеляційний суд Чернігівської області.

Відповідно до ст. 383 КПК України 1960 року (в редакції Закону України від 12.07.2001 р. № 2670-III) у касаційному порядку можуть бути перевірені: 1) вироки, ухвали і постанови апеляційного суду, постановлені ним як судом першої інстанції; 2) вироки і постанови апеляційного суду, постановлені ним в апеляційному порядку. У касаційному порядку також можуть бути перевірені вироки та постанови районного (міського), міжрайонного (окружного) судів, військових судів гарнізонів, ухвали апеляційного суду, постановлені щодо цих вироків та постанов.

Як убачається з поданої касаційної скарги та долучених до неї документів, вирок Апеляційного суду Чернігівської області від 17 жовтня 2002 року вже переглядався в касаційному порядку за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_1 та адвоката Логвіна С. А., й ухвалою Верховного Суду України від 18 лютого 2003 року був залишений без зміни, а повторний перегляд судового рішення в касаційному порядку за касаційною скаргою однієї особи КПК України 1960 року не передбачає.

Що стосується ухвали Верховного Суду України від 18 лютого 2003 року, то зазначене рішення суду касаційної інстанції не відноситься до переліку судових рішень, визначених ст. 383 КПК України 1960 року, яке може бути перевірене в касаційному порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 388 КПК України 1960 року (в редакції Закону України від 12.07.2001 р. № 2670-III), справа не витребовується, якщо скарга, подання відповідно до вимог статті 350, частини другої статті 383, статті 384, частини другої статті 386, частини першої статті 398 цього Кодексу не може бути предметом розгляду суду касаційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 383, 388 КПК України 1960 року (в редакції Закону України від 12.07.2001 р. № 2670-III), пунктами 11, 15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України 2012 року, Суд

постановив:

Відмовити засудженому ОСОБА_1 у витребуванні матеріалів кримінальної справи щодо нього для перевірки в касаційному порядку.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Іваненко