Постанова ККС ВП від 27.11.2018 року у справі №132/2210/15-к

Постанова

Іменем України

27 листопада 2018 року

м. Київ

справа № 132/2210/15-к

провадження № 51-1494км18

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Короля В.В.,

суддів Лагнюка М.М., Огурецького В.П.,

за участю:

секретаря судового засідання Дрозда Р.І.,

прокурора Парусова А.М.,

захисника НикитюкаО.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, та захисника Никитюка О.І. на вирок Калинівського районного суду Вінницької області від 24 травня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 20 листопада 2017 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015020000000110, щодо

ОСОБА_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,

засудженого за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Калинівського районного суду Вінницької області від 24 травня 2016 року ОСОБА_2 засуджено за ч. 1 ст. 368 КК до покарання у виді чотирьох місяців арешту, з позбавленням права займати посади в правоохоронних органах на строк два роки.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК зараховано ОСОБА_2 у строк покарання строк попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні арешту з 19 червня 2015 року по 22 червня 2015 року.

Цим же вироком вирішено питання щодо речових доказів.

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 20 листопада 2017 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_2 залишено без змін.

Згідно з вироком ОСОБА_2 визнано винуватим у тому, що він, перебуваючи відповідно до наказу № 54о/с від 31 липня 2012 року начальника Стрижавської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України (№ 81) на посаді молодшого інспектора відділу нагляду і безпеки цієї установи виконання покарань, будучи згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» працівником правоохоронного органу, службовою особою, діючи умисно, в порушення вимог ч. 7 ст. 102 КВК України, ст. 18 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України», п. 2 Розділ 4, п. 3 Розділу II Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 2186/5 від 29 грудня 2014 року (далі - Правила), достовірно знаючи про наявність у засудженого ОСОБА_3 мобільного телефону, користування яким п. 3 Розділу 3 Правил забороняється засудженим, на дане порушення не реагував, а вступивши із засудженим у нерегламентовані кримінально-виконавчим законодавством стосунки, за не документування даного порушення сказав останньому надати йому неправомірну вигоду у вигляді передачі йому мобільного телефону «Lenovo» або «SamsungGalaxy», чи грошових коштів в сумі, еквівалентній вартості мобільного телефону.

Реалізовуючи свій злочинний намір, ОСОБА_2 з метою отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_3, перебуваючи 17 червня 2015 року на території Стрижавської виправної колонії управління ДПтС України у Вінницькій області (№ 81), домовився із засудженим ОСОБА_3, що його знайома може передати ОСОБА_2 кошти в сумі 2000 гривень, при тому домовились, що ОСОБА_2 отримає 1500 гривень винагороди для себе, а 500 гривень він передає засудженому ОСОБА_3

У подальшому ОСОБА_2 18 червня 2015 року зв'язався по мобільному телефону з ОСОБА_4, яка мала йому передати кошти від ОСОБА_3, та домовились про передачу йому коштів наступного дня маршрутним автобусом «Козятин-Вінниця» з м. Козятина Вінницької області.

19 червня 2015 року о 13-ій годині 10 хвилин на зупинці громадського транспорту, яка знаходиться по вул. Леніна у м. Калинівка Вінницької області, ОСОБА_2, діючи умисно, з корисливих мотивів одержав неправомірну вигоду для себе за невчинення в інтересах ОСОБА_3 дій з використанням наданої йому влади та службового становища, а саме, отримав від водія автобуса «Еталон» конверт з грошовими коштами в сумі 2000 гривень, які з м. Козятина були передані від ОСОБА_4 З отриманої суми коштів ОСОБА_2 500 гривень залишив при собі, а іншу суму - 1500 гривень передав своїй дружині. Після чого ОСОБА_2 був викритий і затриманий працівниками прокуратури Вінницької області та УСБУ у Вінницькій області.

Органом досудового розслідування ОСОБА_2 обвинувачувався за ч. 3 ст. 368 КК. У ході судового розгляду місцевий суд виключив кваліфікуючу ознаку «вимагання неправомірної вигоди», кваліфікувавши дії ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 368 КК як одержання службовою особою неправомірної вигоди за невчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.