ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 489/1653/19
провадження № 51-1613 км 22
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора ОСОБА_6 на ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 10 лютого 2022 року щодо ОСОБА_7 у кримінальному провадженні, дані про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018150040004312, щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Баланово, Очаківського району, Миколаївської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 Кримінального кодексу України(далі КК).
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 28 лютого 2020 року ОСОБА_7 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та виправдано за недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення.
Вирішено питання про долю речових доказів.
Процесуальні витрати на проведення експертиз в сумі 572 грн. покладено на рахунок держави.
Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 10 лютого 2022 року вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 28 лютого 2020 року залишено без змін.
Згідно з вироком ОСОБА_7 обвинувачується органом досудового розслідування у тому, що він в кінці вересня 2018 р., у другій половині дня, знаходячись на узбіччі проїзної частини АДРЕСА_1 , незаконно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб опій ацетильований, масою, в перерахунку на суху речовину, 0,2031 г., без мети збуту, перемістив, за місцем свого проживання, до приміщення кухні будинку АДРЕСА_1 та став незаконно зберігати, без мети збуту, до проведення 02 лютого 2019 р. близько 07.00 год. санкціонованого обшуку, в ході якого було вилучено вищевказаний наркотичний засіб.
Дії ОСОБА_7 кваліфікувалися за ч. 1 ст. 309 КК, як незаконне придбання та зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу, без мети збуту.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 10 лютого 2022 року скасувати у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Прокурор зазначає, що апеляційний суд всупереч ст. 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) не перевірив усіх доводів апеляційної скарги прокурора. Прокурор зазначає про формальний характер розгляду апеляційної скарги сторони обвинувачення.
На думку прокурора, висновки апеляційного суду щодо недопустимості як доказу протоколу обшуку не ґрунтуються на вимогах КПК. Поза увагою апеляційного суду, як зазначає прокурор, залишилось те, що з огляду на відсутність власника житла ОСОБА_7 ухвала слідчого судді була зачитана вголос володільцеві житла ОСОБА_8 , що зафіксовано на відеозаписі проведення обшуку.
Не надав належної оцінки апеляційний суд, на думку прокурора, доводам апеляційної скарги щодо обставин вилучення поліцією пляшки з наркотичною речовиною, та відсутності будь-яких зауважень та доповнень до протоколу обшуку від учасників цієї слідчої дії.
Суд апеляційної інстанції, вважає прокурор, оцінюючи протокол обшуку як доказ з точки зору його допустимості, не перевірив дотримання стороною обвинувачення ст. 290 КПК щодо відкриття стороні захисту ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку.
Необґрунтовано та невмотивовано, з точки зору прокурора, апеляційний суд відкинув доводи прокурора про відсутність аналізу та належної оцінки судом першої інстанції усіх досліджених доказів.
Сервіси для юристів