ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 липня 2019 року
м. Київ
Справа №149/916/17
Провадження № 51-8642км18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Мазура М. В.,
суддів Матієк Т. В., Яковлєвої С. В.,
за участю
секретаря судового засідання Миколюка Я. О.,
прокурора Гладкого О. Є.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 23 березня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 27 липня 2018 року та касаційну скаргу прокурора на ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 27 липня 2018 року в кримінальному провадженні №120170203300000059 по обвинуваченню
ОСОБА_1 , громадянина України, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Вінниця, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 28 березня 2018 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 124 КК України, та призначено йому покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки.
Згідно з вироком суду першої інстанції, 08 лютого 2017 року о 01 год. ночі, ОСОБА_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись за місцем проживання ОСОБА_3 , що в АДРЕСА_1 , вчинив з останньою сварку на ґрунті ревнощів, при цьому розбив скло, унаслідок чого ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження, а саме порізи обличчя. З метою уникнення подальшої сварки, ОСОБА_3 покинула свій будинок та направилась до будинку свого сусіда ОСОБА_1 , мешканця АДРЕСА_1 . Під час перебування ОСОБА_3 в будинку ОСОБА_1 , до даного домоволодіння прийшов ОСОБА_2 , який відчинивши вхідні двері будинку і перебуваючи на його порозі, продовжив сперечатись з ОСОБА_3 та висловлювати образи в її сторону. В цей час ОСОБА_1 , маючи неприязні відносини з ОСОБА_2 та будучи обуреним поведінкою останнього відносно ОСОБА_3 , маючи умисел на заподіяння ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, взявши до правої руки дерев`яну палицю, яка знаходилась при вході в будинок, завдав біля 5 ударів в область голови ОСОБА_2 , від чого останній впав на бетонне покриття порогу будинку та втратив свідомість. ІНФОРМАЦІЯ_2 о 02 год. 41 хв. ОСОБА_2 помер в КУ "Хмільницька центральна районна лікарня". Смерть ОСОБА_2 настала від вказаної відкритої черепно-мозкової травми. Між відкритою черепно-мозковою травмою, яка ускладнилась набряком і напуханням головного мозку, та смертю ОСОБА_2 є причинно-наслідковий зв`язок.
Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 27 липня 2018 року зазначений вирок місцевого суду залишений без зміни.
Вимоги касаційних скарг і доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 порушує питання про скасування судових рішень та закриття провадження у справі.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами невірно кваліфіковано дії засудженого як «перевищення меж необхідної оборони». Вказується, що засуджений захищався від неправомірних дій потерпілого, що умислу на спричинення будь-яких ушкоджень в нього не було, що він внаслідок поганого зору взагалі не бачив, куди саме наносились удари, що потерпілий намагався проникнути у житло засудженого, а тому в його діях є необхідна оборона.
Прокурор у касаційній скарзі вказує на незаконність ухвали апеляційного суду та порушує питання про її скасування та про призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами допущені істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, зокрема, що судом першої інстанції у вироку не сформульовано обвинувачення за ст. 124 КК України, що суд апеляційної інстанції в ухвалі виписав обставини, які судом першої інстанції не встановлені. Зазначається про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що дії ОСОБА_1 судами невірно кваліфіковані за ст. 124 КК України, їх слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 121 КК України, що судами невірно дано оцінку доказам у справі, та обставинам вчиненого кримінального правопорушення. Вказується, що внаслідок неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність засудженому було призначено покарання, яке не відповідає тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок м`якості.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор підтримав касаційну скаргу прокурора та заперечив проти задоволення касаційної скарги засудженого.
Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді, заперечень або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило.
Мотиви Суду
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Сервіси для юристів