Постанова
Іменем України
22 березня 2018 р.
м. Київ
справа № 759/7784/15-к
провадження № 51-2607 км 18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого - Ємця О.П.,
суддів: Кравченка С.І., Білик Н.В.,
за участю:
секретаря судового засідання - Гапона В.О.,
прокурора - Тридуба М.С.,
захисника - Радзивіла В.О.,
засудженого у режимі відеоконференції - ОСОБА_2,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги захисника Радзивіла В.О. в інтересах ОСОБА_3 та ОСОБА_2, захисника Хоменка С.О. в інтересах ОСОБА_2 на вирок Апеляційного суду міста Києва від 7 вересня 2016 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015100080003840 за обвинуваченням
ОСОБА_3,громадянина України, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 року у місті Рава-Руська Жовківського району Львівської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.190 КК України;
ОСОБА_2,громадянина України, який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 року у селі Гірки Новоград-Волинського району Житомирської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимий,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.190 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Святошинського районного суду міста Києва від 5 серпня 2015 року ОСОБА_3 засуджено за ч.3 ст.190 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання з випробуванням іспитовим строком на 2 роки. Відповідно до ст.76 КК України на ОСОБА_3 покладено обов'язки в період іспитового строку повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію. Цим же вироком ОСОБА_2 засуджено за ч.3 ст.190 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням іспитовим строком на 2 роки. Відповідно до ст.76 КК України на ОСОБА_2 покладено обов'язки в період іспитового строку повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Цивільний позов ОСОБА_5 задоволено та постановлено стягнути на його користь солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 20 000 грн. на відшкодування( компенсацію) моральної шкоди.
Згідно з вироком ОСОБА_3 та ОСОБА_2 визнано винуватими та засуджено за те, що вони 22 квітня 2015 року, діючи за попередньою змовою групою осіб разом з невстановленою особою на ім'я ОСОБА_8, шляхом обману щодо своїх дійсних можливостей та намірів, в приміщенні відділення ПАТ «ПриватБанк», яке розташоване у місті Києві по вул.Гната Юри, буд.7, заволоділи грошовими коштами потерпілого ОСОБА_5 у сумі 165 200 грн., пообіцявши йому здійснити обмін цих грошових коштів на долари США за вигідним курсом, що не мали намірів робити.
Вироком Апеляційного суду міста Києва від 7 вересня 2016 року вирок Святошинського районного суду міста Києва від 5 серпня 2015 року щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в частині призначеного покарання із застосуванням ст.75 КК України скасовано. Ухвалено новий вирок, яким постановлено вважати ОСОБА_3 та ОСОБА_2 засудженими за ч.3 ст.190 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. В решті вирок залишено без зміни.
Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі захисник Радзивіл В.О. в інтересах засуджених ОСОБА_3 і ОСОБА_2 просить скасувати вирок Апеляційного суду міста Києва від 7 вересня 2016 року та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вважає, що призначене засудженим покарання є невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та їх особам, за своїм видом і розміром є явно несправедливим через суворість. На думку захисника, суд недостатньо врахував те, що засуджені щиро розкаялись та добровільно відшкодували спричинені потерпілому збитки, що є обставинами, які пом'якшують покарання. Зазначає, що суд апеляційної інстанції, всупереч вимогам кримінального процесуального закону, не розглянув клопотання засуджених про виклик потерпілого та витребування з кримінально-виконавчої інспекції даних, що характеризують їх особи.
У касаційній скарзі захисник Хоменко С.О. в інтересах засудженого ОСОБА_2, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, просить скасувати вирок Апеляційного суду міста Києва від 7 вересня 2016 року та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Вважає, що суд формально підійшов до питання щодо встановлення обставин, які впливають на вид та розмір призначеного його підзахисному покарання, не врахувавши те, що ОСОБА_2, хоча і не мав змоги відшкодувати спричинені потерпілому збитки, однак визнав цивільний позов у повному обсязі, щиро розкаявся. Зазначає, що суд недостатньо врахував дані про особу засудженого, не надав оцінку його ролі під час вчинення злочину та ступеню суспільної небезпеки його дій. Крім того, стверджує, що під час досудового розслідування та в суді порушено право ОСОБА_2 на захист, оскільки не було належним чином роз'яснено наслідки його відмови від захисника.
Позиції інших учасників судового провадження
Засуджений ОСОБА_2 просив задовольнити касаційні скарги захисників з викладених в них підстав.
Прокурор Тридуб М.С. вважав вирок суду апеляційної інстанції законним, а касаційні скарги захисників необґрунтованими.
Сервіси для юристів