Постанова
іменем України
20 грудня 2018 року
м. Київ
справа № 761/6142/15-к
провадження № 51-1348 км 18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого - Ємця О.П.,
суддів: Кравченка С.І., Білик Н.В.,
за участю:
секретаря судового засідання - Гапона В.О.,
прокурора - Руденко О.П.,
захисника - ЯцикЮ.Г.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Яцик Ю.Г. на вирок Апеляційного суду міста Києва від 19 вересня 2017 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014100100013968 за обвинуваченням
ОСОБА_2,громадянина України, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Запоріжжя, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимий, останній раз за вироком Приморського районного суду міста Одеси від 12 лютого 2013 року за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, зі звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України, з іспитовим строком тривалістю 3 роки,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.162 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Шевченківського районного суду міста Києва від 17 червня 2015 року ОСОБА_2 визнано невинуватим та виправдано у пред'явленому обвинуваченні за ч.1 ст.162 КК України.
Прийняте рішення щодо речових доказів.
Згідно з вироком місцевого суду, органом досудового розслідування ОСОБА_2 обвинувачувався у тому, що він 14 грудня 2014 року приблизно о 13 годині, проходячи повз будинок АДРЕСА_2, звернув увагу на магазин «ІНФОРМАЦІЯ_2», в середині якого світло було вимкнуте, а на вивісці було вказано, що неділя є вихідним днем. Реалізовуючи умисел, направлений на вторгнення у приміщення вказаного магазину, ОСОБА_2 проник до нього всупереч волі законного володільця ОСОБА_4 Пробувши у приміщенні магазину близько трьох хвилин, ОСОБА_2 був затриманий працівниками відділу державної охорони.
Надаючи оцінку наявності в діях ОСОБА_2 складу інкримінованого злочину, суд дійшов висновку про недоведеність вчинення ним злочину, передбаченого ч.1 ст.162 КК України. Суд у вироку зазначив, що дії ОСОБА_2 кваліфіковані неправильно, оскільки незаконне проникнення до приміщення було лише способом вчинення більш тяжкого злочину. З огляду на те, що інкриміновані ОСОБА_2 дії утворюють склад іншого, більш тяжкого злочину, у якому обвинувачення ОСОБА_2 не пред'явлене, в тому числі в порядку ст.338 КПК України шляхом зміни раніше пред'явленого обвинувачення, суд виправдав ОСОБА_2 на підставі п.1 ч.1 ст.373 КПК України.
Апеляційний суд міста Києва ухвалою від 10 листопада 2015 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_2 змінив. Виключив з мотивувальної частини вироку твердження суду про неправильність кваліфікації дій останнього та про те, що незаконне проникнення до приміщення у даному випадку є лише способом вчинення більш тяжкого злочину, а також про наявність підстав для підозри вчинення ОСОБА_2 спільно з іншими особами кримінального правопорушення, яке не охоплюється пред'явленим останньому обвинуваченням. Апеляційний суд уточнив мотивувальну та резолютивну частини вироку, зазначивши, що ОСОБА_2 підлягає виправданню на підставі п.3 ч.1 ст.373 КПК України, оскільки не доведено, що в його діянні є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.162 КК України.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ за наслідками касаційного перегляду ухвали апеляційного суду встановив, що апеляційний суд всупереч вимогам ст.419 КПК України, за відсутності апеляційної скарги виправданої особи, яка могла би стосуватися незгоди з підставами виправдування, вдався до оцінки фактично мотивів та підстав виправдування та необґрунтовано змінив ці підстави, тим самим припустився суперечностей. З цих підстав суд касаційної інстанції ухвалою від 14 червня 2016 року скасував ухвалу апеляційного суду від 10 листопада 2015 року та призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
За наслідками нового апеляційного розгляду, вироком Апеляційного суду міста Києва від 19 вересня 2017 року вирок місцевого суду від 17 червня 2015 року скасовано. Визнано ОСОБА_2 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.162 КК України та призначено йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік. На підставі ст.71 КК України, з урахуванням положень ст.72 КК України, до призначеного покарання частково приєднане невідбуте покарання за вироком Приморського районного суду міста Одеси від 12 лютого 2013 року та остаточно ОСОБА_2 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць.
На підставі ч.5 ст.72 КК України ОСОБА_2 зараховано у строк покарання у виді позбавлення волі строк його попереднього ув'язнення з 14 грудня 2014 року по 17 грудня 2014 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Прийняте рішення щодо речових доказів та судових витрат.
Згідно з вироком апеляційного суду, ОСОБА_2 визнано винуватим і засуджено за те, що він 14 грудня 2014 року приблизно о 13 годині, діючи з умислом на вторгнення до приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», що знаходиться у будинку АДРЕСА_2, проник у це приміщення всупереч волі законного володільця ОСОБА_4
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Яцик Ю.Г. просить скасувати вирок апеляційного суду та виправдати ОСОБА_2 за пред'явленим обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.162 КК України. Зазначає, що слідчий розпочав кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення за ч.1 ст.162 КК України без заяви потерпілої, що свідчить про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Крім того, вважає, що суд не встановив у діях ОСОБА_2 суб'єктивну сторону інкримінованого злочину, що, на думку захисника, свідчить про недоведеність вини засудженого.
Позиції інших учасників судового провадження
Сервіси для юристів