Постанова
іменем України
19 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 629/1663/16-к
провадження № 51-6111 км 18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Лагнюка М.М.,
суддів Короля В.В. та Огурецького В.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Бруса Ю.І.,
прокурора Пашкова Є.Є.,
захисника
(в режимі відеоконференції) Цувіної О.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засудженого ОСОБА_2 на ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 12 квітня 2018 року та його захисника Цувіної О.О. на вирок Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 12 грудня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 12 квітня 2018 року в кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016220380000716 від 17 березня 2016 року, за обвинуваченням
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_3, раніше судимого,
у вчиненні злочинів, передбачених частиною 2 статті 185, частиною 3 статті 187 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 12 грудня 2017 року ОСОБА_2 засуджено до покарання за частиною 2 статті 185 КК у виді позбавлення волі на строк 5 років, за частиною 3 статті 187 КК у виді позбавлення волі з конфіскацією майна на строк 9 років 6 місяців.
Відповідно до частини 1 статті 70 КК ОСОБА_2 призначено покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі з конфіскацією майна на строк 9 років 6 місяців.
ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишено раніше обраний судом запобіжний захід у виді тримання під вартою в умовах Харківської установи виконання покарань № 27.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_2 ухвалено обчислювати з дня фактичного затримання його правоохоронними органами, а саме з 17 березня 2016 року.
На підставі частини 5 статті 72 КК (в редакції Закону із змінами, внесеними згідно із Законом від 26 листопада 2015 року №838-VIIІ) ОСОБА_2 ухвалено обчислювати у строк відбуття покарання строк його попереднього ув'язнення в межах даного кримінального провадження, а саме в період з 17 березня 2016 року по 20 червня 2017 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Відповідно до частини 5 статті 72 КК (в редакції Закону із змінами внесеними згідно із Законом від 18 травня 2017 року № 2046-VIII, який набрав чинності 21 червня 2017 року), ОСОБА_2 ухвалено обчислювати у строк відбуття покарання строк його попереднього ув'язнення в межах даного кримінального провадження, а саме в період з 21 червня 2017 року до набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Згідно з вироком ОСОБА_2 визнано винуватим та засуджено за злочини, вчинені за таких обставин.
15 березня 2016 року о 18:00 ОСОБА_2 за проханням ОСОБА_3, який перебував в стані алкогольного сп'яніння, через вікно сусідньої квартири АДРЕСА_4 проник до квартири останнього за адресою: АДРЕСА_2, з метою відчинення вхідних дверей до квартири ОСОБА_3 Перебуваючи у вказаній квартирі, у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення речей ОСОБА_3 Скориставшись тим, що останній не слідкував за його злочинними діями, діючи повторно, перебуваючи у стані наркотичного сп'яніння, таємно викрав майно ОСОБА_3, заподіявши потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 959, 99 грн.
Крім того, 16 березня 2016 року о 21:00 ОСОБА_2, діючи з корисливого мотиву, з метою заволодіння чужим майном, незаконно проник до квартири ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2, за допомогою ключа від замка вхідних дверей, який ОСОБА_2 викрав 15 березня 2016 року із вказаної квартири. Під час реалізації ОСОБА_2 свого умислу, направленого на таємне викрадення чужого майна, його дії були помічені ОСОБА_3, яким спав у вказаній квартирі. Для подолання можливої протидії потерпілого ОСОБА_3, ОСОБА_2 вдарив його ногою в грудну клітку, від чого ОСОБА_3 впав на спину. Після цього ОСОБА_2 перевернув ОСОБА_3 на живіт і наніс не менше чотирьох ударів кулаками по спині. Наносячи удари, ОСОБА_2 побачив на правій руці у ОСОБА_3 срібний перстень та, погрожуючи фізичною розправою, примусив ОСОБА_3 його віддати. Потім ОСОБА_2, взявши у руку металеву викрутку довжиною близько 25 см, яку знайшов у квартирі потерпілого, приставив її до шиї ОСОБА_3 та почав погрожувати йому фізичною розправою, якщо той буде чинити опір. Після цього, ОСОБА_2 за допомогою простирадла, яке знайшов у квартирі, зв'язав руки потерпілого за спиною, позбавивши його подальшої можливості чинити опір. Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_2, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, з метою наживи, діючи повторно, відкрито викрав із квартири потерпілого ОСОБА_3 його особисті речі на загальну суму 1376, 66 грн, заподіявши останньому матеріальну шкоду на вказану суму.
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області 12 квітня 2018 року вказаний вирок районного суду змінено шляхом виключення повторності як кваліфікуючу ознаку за частиною 3 статті 187 КК. У решті вирок залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
Сервіси для юристів