ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 липня 2019 року
м. Київ
справа № 500/6587/16-к
провадження № 51-7537км18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Мазура М. В.,
суддів Матієк Т. В., Яковлєвої С. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Замкового І. А.,
прокурора Пантєлєєвої А. С.,
засудженого (в режимі відеоконференції) ОСОБА_1 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді провадження судом апеляційної інстанції (далі - прокурор), на вирок Апеляційного суду Одеської області від 17 квітня 2017 року в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016160150002090, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого у тому ж АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого, останнього разу - за вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 04 лютого 2015 року за сукупністю злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 191 Кримінального кодексу України (далі - КК), засудженого до остаточного покарання на підставі ст. 70 цього Кодексу у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані із матеріальною відповідальністю, на строк 1 рік, на підставі ст. 75 КК звільненого від відбування призначеного основного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки та покладенням на нього обов`язків, визначених ст. 76 КК,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186 КК.
Рух справи, зміст судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 25 січня 2017 року ОСОБА_1 засуджено до покарання у виді позбавлення волі: за ч. 2 ст. 190 КК - на строк 1 рік; за ч. 3 ст. 185 КК - на строк 3 роки; за ч. 3 ст. 186 КК - на строк 4 роки. На підставі ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань остаточно ОСОБА_1 визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК (в редакції Закону від 26 листопада 2015 року № 838-VIII) ОСОБА_1 зараховано у строк покарання термін попереднього ув`язнення з 01 грудня 2016 року по дату набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за те, що він за встановлених судом першої інстанції обставин, детально наведених у вироку, 07 липня 2016 року в першій половині дня, перебуваючи у квартирі АДРЕСА_3 у своєї знайомої ОСОБА_2 , попросив останню надати йому на деякий час належний їй велосипед марки «ТОТЕМ», на що ОСОБА_2 , довіряючи ОСОБА_1 , погодилась та дала йому зазначений велосипед, яким ОСОБА_1 , діючи повторно, шляхом зловживання довірою заволодів, завдавши потерпілій матеріальної шкоди на суму 880 грн.
Крім того, 13 липня 2016 року ОСОБА_1 через вікно проник до будинку АДРЕСА_4 , звідки повторно, таємно викрав належне ОСОБА_3 майно на загальну суму 460 грн.
Також 26 вересня 2016 року близько 19-ї год. ОСОБА_1 , діючи повторно, проник через паркан на садову ділянку № АДРЕСА_5 ), а потім - шляхом пошкодження вікна до домоволодіння, розташованого на зазначеній садовій ділянці, звідки таємно викрав належний ОСОБА_4 мобільний телефон марки «Nokia». Після чого ОСОБА_1 з викраденим майном намагався залишити місце вчинення злочину, але був затриманий сусідами потерпілого. Через деякий час до вищезазначеної садової ділянки прибув ОСОБА_4 , якому ОСОБА_1 повідомив про викрадення ним мобільного телефону. ОСОБА_4 , переконавшись у достовірності повідомлення ОСОБА_1 , викликав працівників поліції. Однак ОСОБА_1 , не бажаючи бути притягненим до кримінальної відповідальності, а також повертати викрадене майно, з місця вчинення злочину втік, заподіявши ОСОБА_4 матеріальної шкоди на суму 600 грн.
Апеляційний суд Одеської області 17 квітня 2018 року під час розгляду кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора, в частині призначення ОСОБА_1 покарання скасував вирок районного суду і постановив новий, яким визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186 КК, та призначив йому покарання у виді позбавлення волі: за ч. 2 ст. 190 КК - на строк 1 рік; за ч. 3 ст. 185 КК - на строк 3 роки; за ч. 3 ст. 186 КК - на строк 4 роки. На підставі ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань остаточно визначив ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців. На підставі ст. 71 КК за сукупністю вироків до покарання, призначеного за цим вороком, часткового приєднав невідбуту частину покарання за попереднім вироком і остаточно призначив ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців із позбавленням права обіймати посади, пов`язані з матеріальною відповідальністю, на строк 1 рік.
У решті вирок місцевого суду залишив без змін.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, не оскаржуючи фактичних обставин справи, доведеності винуватості засудженого ОСОБА_1 та юридичної кваліфікації його дій, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати вирок апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Обґрунтовуючи наведене, прокурор указує на те, що апеляційний суд після виходу з нарадчої кімнати не проголосив у повному обсязі постановленого щодо ОСОБА_1 вироку, обмежившись лише проголошенням короткого змісту фактичних обставин справи та резолютивної частини вироку. При цьому суд апеляційної інстанції не роз`яснив змісту постановленого ним вироку, порядку і строків його оскарження та не надав негайно його копії обвинуваченому і прокурору, тим самим, на думку прокурора, позбавив учасників судового розгляду можливості терміново ознайомитися з рішенням суду. Також прокурор зазначає, що апеляційний суд усупереч вимогам кримінального процесуального закону надав ОСОБА_1 можливість одночасно виступити в судових дебатах та з останнім словом, не розмежувавши ці окремі стадії судового розгляду та права обвинуваченого окремо виступити в судових дебатах та з останнім з словом, що, як вважає прокурор, свідчить про фактичне позбавлення обвинуваченого права на звернення до суду з останнім словом.
Крім того, прокурор указує на те, що в апеляційній скарзі прокурора ставилося питання про скасування вироку місцевого суду і постановлення нового у зв`язку з тим, що суд першої інстанції не призначив ОСОБА_1 покарання за сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК, однак апеляційний суд, ухвалюючи щодо ОСОБА_1 новий вирок, визнав його винуватим у вчиненні злочинів, за які останній уже був визнаний винуватим за вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 25 січня 2017 року, та призначив ОСОБА_1 покарання за ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186 КК, не навівши відповідних мотивів такого рішення.
Сервіси для юристів