Постанова
Іменем України
17 травня 2018 року
м. Київ
справа №183/6194/15
провадження № 51-1154км18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Марчука О.П.,
суддів: Могильного О.П., Наставного В.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Бражника М.В.,
прокурора Саіяна С.Г.,
в режимі відеоконференції
захисника Сипало М.А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_2 на вирок Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 лютого 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 липня 2016 року за обвинуваченням
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. БілорічиціПрилуцького району Чернігівської області, громадянина України, не одруженого, не судимого, зареєстрованого в АДРЕСА_1
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 7 ч. 2 ст.115 КК України.
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини
За вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 лютого 2016 року ОСОБА_2засуджено за ч. 2 ст.15, п. 7 ч. 2 ст.115 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 10 років.
Згідно з вироком суду ОСОБА_2 визнано винним у тому, що він о 00:43 07 червня 2015 року, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля будівлі медичної роти, розташованої на території військової частини А1302 в смт Черкаському, Новомосковського району Дніпропетровської області, подзвонив у вхідні двері приміщення медичної роти. Їх відкрила військовослужбовець медичної роти військової частини А1302 - медична сестра ОСОБА_3, яка перебувала на чергуванні.
Коли ОСОБА_2 побачив ОСОБА_3, у нього виник умисел, спрямований на протиправне заподіяння їй смерті без будь-якої причини, тобто з хуліганських мотивів.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, 07 червня 2015 року о 00:44 ОСОБА_2, на порозі вхідних дверей у будівлю медичної роти, діючи умисно, безпричинно, з хуліганських мотивів, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно - небезпечних наслідків, дістав із кишені своїх штанів ніж і завдав ним ОСОБА_3 одного тичкового удару в життєво-важливий орган - у передню частину шиї, чим заподіяв потерпілій тілесних ушкоджень у виді проникаючого в порожнину гортані колото-різаного поранення передньої поверхні шиї, що відноситься за ступенем тяжкості до тяжкого, небезпечного для життя в момент заподіяння. Після вчинених дій ОСОБА_2 залишив місце вчинення злочину. Однак свого умислу до кінця не довів із причин, які не залежали від його волі, оскільки смерть ОСОБА_3 не настала у зв'язку зі своєчасним наданням їй медичної допомоги.
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 липня 2016 року вирок місцевого суду залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі ОСОБА_2 порушує питання про скасування судових рішень та призначення нового розгляду в суді першої інстанції у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Указує на те, що суд першої інстанції не вірно встановив спрямованість його умислу, що призвело до помилкової кваліфікації його діянь як замах на інкримінований йому злочин, а не заподіяння тяжкого тілесного ушкодження. При цьому вказує також на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Стверджує, що вирок суду не відповідає вимогам ст. 374 КПК України,оскільки суд не дав належної оцінки доказам, а ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст.419 КПК України, тому що апеляційний суд не виправив допущених судом першої інстанції порушень.
Позиції інших учасників судового провадження
Від учасників судового розгляду заперечень на касаційну скаргу не надходило.
Сервіси для юристів